На кожній з оболонок може розташовуватися лише певне число електронів (див. принцип виключення Паулі).
Розрізняють внутрішні й зовнішні (валентні) електронні оболонки.
Внутрішні оболонки відповідають за спектри рентгенівського випромінювання та спектри рентгенівського поглинання атомів. Зовнішні — за хімічні властивості атома.
Оболонки бувають заповненими, незаповненими та частково заповненими.
Основою класифікації електронних оболонок є енергетичний спектр атома водню. В атомі водню, якщо його розглядати, використовуючи нерелятивістську квантову механіку, енергія електронної орбіталі залежить тільки від головного квантового числа. s-, p-, d-орбіталі, що відповідають одному головному квантовому числу мають однакову енергію. При врахуванні релятивістських ефектів, однак, виродження частково знімається, тобто в спектрі з'являється тонка структура.
Електронні оболонки складніших атомів із більшим числом електронів будуються на основі класифікації атомних орбіталей. Проте, на відміну від атома водню, енергії s-, p-, d- та f-орбіталей мають різне значення. Це розщеплення зумовлене різними причинами: врахуванням релятивістських ефектів, зокрема, спін-орбітальною взаємодією, екрануванням ядра внутрішніми оболонками, надтонкою структурою. Тому кожна з електронних оболонок розпадається на підоболонки.
Традиційно для важких елементів оболонку з найменшою енергією називають К-оболонкою, наступну за енергією оболонку — L-оболонкою, і так далі.
Рассмотрим вопрос о том, какой из вариантов является изомером октана.
Октан - это органическое соединение, принадлежащее к классу углеводородов. Он состоит из восьми атомов углерода, то есть его молекулярная формула C8H18.
Чтобы понять, какой из предложенных вариантов является изомером октана, давайте рассмотрим каждый из них.
1) 2,3-диметилгептан:
Молекулярная формула этого соединения C8H18, то есть она совпадает с молекулярной формулой октана. Однако название говорит нам, что на втором и третьем атомах углерода молекулы присутствуют метильные (CH3) группы. В октане таких групп нет. Следовательно, этот вариант не является изомером октана.
2) 2,3-диметилбутан:
Молекулярная формула этого соединения C6H14, то есть она не совпадает с молекулярной формулой октана. Кроме того, название указывает на наличие двух метильных групп и только двух атомов углерода в углеродной цепи. Такая структура не соответствует октану. Значит, и этот вариант не является изомером октана.
3) 2,3-диметилпентан:
Молекулярная формула этого соединения C7H16, то есть она также не совпадает с молекулярной формулой октана. Название указывает на наличие двух метильных групп и пяти атомов углерода в углеродной цепи. Такая структура также не соответствует октану. Следовательно, этот вариант также не является изомером октана.
4) 2,3-диметилгексан:
Молекулярная формула этого соединения C8H18 совпадает с молекулярной формулой октана. Название указывает на наличие двух метильных групп и шести атомов углерода в углеродной цепи. Это структура, которая может быть изомером октана.
Итак, из предложенных вариантов только 4) 2,3-диметилгексан является изомером октана.
Надеюсь, что объяснение было полным и понятным для вас. Если у вас есть еще какие-либо вопросы, не стесняйтесь задавать!
На кожній з оболонок може розташовуватися лише певне число електронів (див. принцип виключення Паулі).
Розрізняють внутрішні й зовнішні (валентні) електронні оболонки.
Внутрішні оболонки відповідають за спектри рентгенівського випромінювання та спектри рентгенівського поглинання атомів. Зовнішні — за хімічні властивості атома.
Оболонки бувають заповненими, незаповненими та частково заповненими.
Основою класифікації електронних оболонок є енергетичний спектр атома водню. В атомі водню, якщо його розглядати, використовуючи нерелятивістську квантову механіку, енергія електронної орбіталі залежить тільки від головного квантового числа. s-, p-, d-орбіталі, що відповідають одному головному квантовому числу мають однакову енергію. При врахуванні релятивістських ефектів, однак, виродження частково знімається, тобто в спектрі з'являється тонка структура.
Електронні оболонки складніших атомів із більшим числом електронів будуються на основі класифікації атомних орбіталей. Проте, на відміну від атома водню, енергії s-, p-, d- та f-орбіталей мають різне значення. Це розщеплення зумовлене різними причинами: врахуванням релятивістських ефектів, зокрема, спін-орбітальною взаємодією, екрануванням ядра внутрішніми оболонками, надтонкою структурою. Тому кожна з електронних оболонок розпадається на підоболонки.
Традиційно для важких елементів оболонку з найменшою енергією називають К-оболонкою, наступну за енергією оболонку — L-оболонкою, і так далі.