Навколо нашої планети існує газувата оболонка, яку називають атмосферою. Ця газувата оболонка складається з суміші газів, але 21% від об’єму повітря займає газ, що підтримує горіння і він має називу кисень. Молекулярна (формульна) маса його становить 32.00 а.о.м.
При взаємодії цього газу з металами або неметалами утворюються бінарні сполуки, що називаються оксидами. Однак, конкретний оксид залежить від того, з яким елементом взаємодіє кисень. Наприклад, коли кисень взаємодіє з металом натрієм, утворюється натрій оксид (Na2O), а з неметалом воднем утворюється водень оксид, також відомий як вода (H2O).
Даний газ, кисень, було відкрито у 1774 році англійським хіміком Джозефом Пристлі. Вчений для добування «покращеного повітря» прожарював меркурій (ІІ) оксид (HgO) і в результаті протікання добув рідку ртуть Hg та газуватий кисень (O2).
Хімічна реакція з добування ртуті і кисню має такий хімічний – скорочений запис:
2HgO → 2Hg + O2
В даному випадку, цифра "2" перед формулою HgO вказує, що для реакції потрібно 2 молекули ртуті (HgO), щоб утворити 2 молекули ртуті (Hg) та 1 молекулу газу кисню (O2) відповідно до закону збереження маси.
Таким чином, при прожарюванні меркурій (ІІ) оксиду (HgO) утворюються ртуть (Hg) та кисень (O2), який підтримує горіння.
Ar(Te)= 128
Ar(H)=1
Mr(P2O5)= 142
Ar(Os)=190
Объяснение:
Ar – атомная масса
Mr – молекуляная масса