Кисень — найважливіший біогенний хімічний елемент, що забезпечує дихання більшості живих організмів на Землі. Фізіологічна дія кисню різнобічна, але вирішальне значення в його лікувальному ефекті має здатність відшкодовувати дефіцит кисню в тканинах організму при гіпоксії.
Інгаляціями (вдиханням) кисню широко користуються при різних захворюваннях, що супроводжуються гіпоксією (нестачею кисню): при захворюваннях органів дихання (пневмонія, набряк легень тощо), серцево-судинної системи (серцева недостатність, коронарна недостатність, різке падіння артеріального тиску тощо), отруєннях чадним газом, синильною кислотою, задушливими речовинами (хлор, фосген та ін.), а також при інших захворюваннях з порушенням функції дихання і окисних процесів.
1) Если концентрацию раствора выразить в долях единицы, то массу растворенного вещества в граммах находят по формуле:
m(в-во) = ω * m(p-p)
где: m(p-p) - масса раствора в граммах,
ω - массовая доля растворенного вещества, выраженная в долях единицы.
15% - это 0,15 в долях единицы.
2) Обозначим концентрацию нового раствора через Х.
При добавлении соли масса растворенного вещества увеличилась на 40 г , но и масса раствора увеличивается на массу добавленной соли то есть на 40 г.
На основании всего вышеизложенного составляем уравнение:
0,15*200 + 40 = Х*(200 + 40)
30 + 40 = 240Х
240Х = 70
Х = 0,2917 ( или 29,17% )
ν (S) = 8/(32*4) = 0,0625 моль 0,0625 0,25 0,25 моль
ν (O2) = 12/32 = 0,375 моль
0,0625 моль S присоединяет 0,25 моль О2. Количество О2 позволяет полностью прореагировать сере.
Итак, образуется 0,25 моль SO2. 0,25 * 64 = 16 грамм