Крохмаль
Целюлоза
( С6Н10О5)n
Физичні властивості крохмалу:
Білий порошок, не розчинний у воді, набрякає у гарячій воді, утворюючи колоїдні розчини.
Физичні властивості целюлоза::
Волокниста речовина, не розчинна у воді, стійка до розчинів кислот, лугів й слабких окиснювачів. Обвуглюється концентрованою Н2SO4.
хим.властывости крох:
1. Повний гідоліз (кислотний):
(С6Н10О5)n (крохмаль) → (С6Н10О5)n (декстрини) → С12Н22О11 (мальтоза) → С6Н12О6 (глюкоза)
2. Ферментативний гідроліз
(С6Н10О5)n + Н2О → С2Н5ОН + 2СО2
3. Якісна реакція: поява синього забарвлення із спиртовим розчином йоду.
хим.власт. целюлоза:
1. Гідроліз:
а) під дією ферментів в організмі;
б) під дією кислот в лабораторії.
2. Горіння:
(С6Н10О5)n + nО2 → nН2О + nСО2.
3. Термічний розклад: без доступу повітря на метанол, ацетон, оцтову кислоту.
сахароза:
Сахаро́за, іноді цукро́за , також буряковий цукор, тростинний цукор, α-D-глюкопіранозил-β-D-фруктофуранозид, С12Н22О11 — важливий дисахарид. Білий, без запаху, кристалічний порошок з солодким смаком. Найвідоміший і широко застосовується у харчовій промисловості(цукор). Молекула сахарози складається із залишків молекул глюкози і фруктози.
Дуже поширена у природі — синтезується у клітинах усіх зелених рослин і нагромаджується в стеблах, насінні, плодах і коренях рослин. Вміст її в цукровому буряку складає 15-22 %, в цукровій тростині — 12-15 %. Ці рослини є основними джерелами отримання цукрози, звідси виникли і її назви — тростинний цукор і буряковий цукор. Її багато в кленовому і пальмовому соку, в кукурудзі — 1,4-1,8 %, картоплі — 0,6, цибулі — 6,5, моркві — 3,5, дині — 5,9, персиках і абрикосах — 6,0, апельсинах — 3,5, винограді — 0,5 %. Міститься в соку берези та деяких фруктах.
Термін «цукроза» було вперше застосовано в 1857 році англійським хіміком Вільямом Міллером
Объяснение:
Электронная оболочка атома — это все электроны атома. Электроны в электронной оболочке атома расположены слоями. Электроны в разных слоях различаются энергией взаимодействия с ядром атома. Чем дальше от ядра находится электрон, тем меньше энергия его взаимодействия с ядром.
Вместимость электронных слоев различная. В слое № 1, или в первом слое, у всех элементов, кроме водорода, находится 2 электрона. Во втором слое может находиться не больше восьми электронов. В третьем слое максимально может расположиться 18 электронов. В четвертом слое максимально бывает 32 электрона.
Если N — максимальное число электронов на электронном слое с номером n, то для определения числа N можно воспользоваться формулой N = 2n2 .
n = m/M = V/Vм
n(S) = 80/32 = 2,5 моль = n(SO2)
(по уравнению реакции)
m(SO2)т = 2,5*64 = 160 г
т.к. выход 77%, то практически получаем:
m(SO2)пр = 160*0,77 = 123,2 г
V(SO2)т = 2,5*22,4 = 56 л
т.к. выход 77%, то практически получаем:
V(SO2)пр = 56*0,77 = 43,12 л