В твердому стані більшість солей утворюють іонні кристали, у вузлах кристалічної ґратки яких знаходяться катіони та аніони. В рідкому (розплавленому) стані солі більшості сильних кислот і основ перебувають у рівновазі між іонною дисоційованою формою та недисоційованою молекулярною. Чим сильнішою є кислота та основа, що утворили сіль, тим більше така рівновага зміщена в сторону іонної форми.Більшість солей є іонними сполуками і використання структурних формул для них є некоректним, оскільки хибно передає будову речовини. Тим не менше, у навчальних цілях інколи умовно зображають структурні формули солей з ковалентними зв'язками між атомами. В таких випадках виходять з формул відповідних кислот або основ, заміняючи в них кислотні атоми Гідрогену на атоми металу або гідроксильні групи основ на кислотні залишки. Для прикладу наведемо структурні формули фосфату кальцію, гідрокарбонату барію і основного карбонату міді:
Объяснение:
C(M) = n/V
Отсюда выражаем количество вещества Na2CO3, которое содержится в 50 мл 0,2М раствора:
n = C(M) * V = 0,2 * 0,05 = 0,01 моль
m(Na2CO3) = n * M(Na2CO3) = 0,01*106 = 1,06 г
Изменением плотности раствора в данном случае можно пренебречь, тогда масса раствора численно равна его объему
Масса воды в растворе:
m(H2O) = 50 - 1,06 = 48,94 г
ответ: растворить 1,06 г безводного Na2CO3 в 48,94 мл воды