Итак, мы имеем водородные соединения с формулами AHx и BHу соответственно. Для первого вещества. w(H)=x/(M(A)+x=0,2143; 0,2143M(A)+0,2143=x; 0,7857x=0,2143M; при этом х - целое число. Подставим х=1. Тогда М=3,67 - нет такого элемента. х=2. Тогда M=0,7857*2/0,2143=7,33 - нет такого элемента. x=3; M=11,01 - это бор. Дальше можно упростить решение. По условию, соединение имеет формулу АБ, а значит, валентности этих элементов в нем будут равны. Т.к. первый элемент - бор, с постоянной валентностью, равной 3, то и элемент Б будет иметь валентность 3. Только один элемент 2 периода, помимо бора, может иметь валентность 3 - это азот. Итак, наше соединение - нитрид бора BN.
( якщо сульфатна кислота розбавлена ( Р ), вона не буде вступати в реакцію з метелами, що в ряді активності металів знаходяться пілся водню ( пасивні метали ), тобто вона з мідью не реагую; реагує з пасивними металами лише концентровані сульфатна та нітратна кислоти )
Cu + H2SO4 ( Р ) -/-> (реакції не буде)
2) Обчислюємо кількість речовини водню, за формулою:
n = V / Vm
n ( H2 ) = 2,8 / 22,4 = 0,125 моль
3) У рівнянні реакції коефіцієнтів немає, тоді співвідношення — 1 : 1, отже кількість речовини заліза буде така ж, як у водню
n ( Fe ) = 0,125 моль
4) Обчислюємо масу заліза, за формулою:
m = n • M
m ( Fe ) = 0,125 • 56 = 7 г
5) Обчислюємо масову частку заліза в суміші, за формулою:
| |
СН3 СН3