1, отбрасываем одну монетку и взвешиваем на каждой чашке по 50 монет (100/2). если вес на чашках одинаков значит отброшенная монета фальшива. Дальше второе взвешивание отброшенной монеты (100% фальшивой) с любой другой.
2, Если первое взвешивание было не равным (например первая чашка легче), то берем содержимое второй чашки и делим по 25 монет на каждую и взвешиваем. Если чашки равны следовательно фальшивая была в другой чашке(более легкие 50 штук). Если одна из чашек перевесила значит фальшивка в этих 50-ти монетах и в соответствии с первым взвешиванием она тяжелее.
Объяснение:
Объяснение на мой взгляд очевидно из ответа.
В общем виде задача решается так:
отбрасываем нечетную монету остальное делим на 2 чашки и взвешиваем. Если равны то отброшенная - фальшивка.
Если не равны делим любую чашку по палам и взвешиваем. В случае не равного деления (например было 103 монеты и второе деление даст 25 и 26 монет то добавляем отброшенную (заведомо не фальшивую) и взвешиваем второй раз. Результат: если весы одинаковы значит фальшивка в неразделенной половине и была она легче или тяжелее смотрим на результат первого взвешивания. Если весы не уравновешены значит фальшивка в этой половине монет. А эта половины была легче или тяжелее - смотрим на результат первого взвешивания.
Объяснение:
Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем за реакцією з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовляється пергаментний папір.
Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву целюлоза піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.
