Объяснение:
1. Какие ионы содержатся в водных растворах следующих веществ: HNO3, NH4NO3, K2SO4 , NH4OH , NO2, Al(NO3)3 . ответ подтвердите уравнениями электролитической диссоциации.
HNO3 ⇆ Н+ + NO3 -
NH4NO3 ⇆ NH4+ + NO3 -
K2SO4 ⇆ 2K+ + SO4 2-
Al(NO3)3 ⇆ Al3+ + 3NO3 -
Особняком надо рассматривать соединение NH4OH. Большинство химиков считает это вещество не как гидроксид аммония, а как
гидрат аммиака и формулу его записывают NH3 · H2O, но в некоторых школьных учебниках его называют гидроксидом аммония и приписывают ему диссоциацию NH4OH ⇄ NH4+ + OH-
2. Определите возможность протекания реакций ионного обмена:
H2CO3 + Ba(OH)2 = BaCO3↓ + 2H2O
H2CO3 + Ba2+ + 2OH(-) = BaCO3↓ + 2H2O
Реакция ионного обмена возможна, так как один из продуктов выпадает в осадок, а второй - вода
Ca(OH)2 + 2HCl → СaCl2 + 2 H2O
Сa2+ + 2OH(-) + 2H+ +2Cl(-) = Ca2+ + +2Cl(-) + 2H2O
2OH(-) + 2H+ = 2H2O
Реакция ионного обмена возможна, так как образуется вода
KHCO3 + HCl → КСl + CO2↑ + H2O
K+ + HCO3(-) + H+ + Cl(-) = K+ + Cl(-) + CO2↑ + H2O
HCO3(-) + H+ = CO2↑ + H2O
Реакция ионного обмена возможна, так как образуется вода и выделяется газ
KCl + HNO2 → реакция ионного обмена не идет до конца так как все ионы остаются в растворе и реакция обратима
Запишите уравнения возможных реакций в молекулярном, ионном (полном и сокращенном) виде.
3. К раствору объемом 500см3 плотностью 1,25 г/см3 с массовой долей поваренной соли 20% прибавили 50г соли. Определите массовую долю соли в полученном растворе?
Вычислим массу исходного раствора соли:
500 см3 ×1,25 г/см3 = 625 г
Вычислим массу поваренной соли в исходном растворе:
625 г × 0,20 = 125 г соли
После добавления 50 г соли увеличилась как масса соли в растворе так и масса самого раствора
Масса соли 125 г + 50 г = 175 г; масса раствора 625 г + 50 г = 675 г
Вычислим массовую долю соли во вновь полученном растворе ω = 175 г : 675 г = 0,259 или 25,9%
4. Методом электронного баланса составьте уравнение окислительно-восстановительной реакции, которая протекает по схеме. Укажите вещество–окислитель и вещество–восстановитель, процесс окисления и процесс восстановления.
10NH3 +6KMnO4 + 9H2SO4 → 5N2 + 6MnSO4 + 3K2SO4 + 24H2O
2N(-3) - 6e = N2(0) окисление, NH3 - восстановитель ║5
Mn(+7) + 5e=Mn(+2) восстановление, KMnO4 -окислитель
Відповідь:
Всі живі істоти на Землі мають, попри своє розмаїття, єдиний чотирилітерний генетичний код, кожна літера якого відповідає одному з чотирьох основ ДНК — аденіну, тиміну, гуаніну і цитозину. Різноманітні трилітерні комбінації, у свою чергу, кодують одну з 20 амінокислот, будівельного матеріалу для протеїнів. Кожен живий організм має тисячі різноманітних ознак. Наприклад, будь-яка рослина характеризується кольором листя, товщиною стебла, періодом цвітіння і т. д. Всі ці ознаки кодуються одним або кількома генами (з грецької genos – "рід", "походження"). Немає гена – немає ознаки, і навпаки: додали якийсь ген – додалася ознака.
У 1944 році Освальд Ейвері довів, що ДНК є носієм спадкової інформації, а вже через 9 років Джеймс Уотсон та Френсіс Крік представили світовій громадськості першу модель молекули ДНК у вигляді подвійної спіралі, за що отримали Нобелівську премію. Починаючи з 70-х і 80-х років XX століття, з’явилася можливість локалізувати гени й елементи, які контролюють їх в організмі. Тепер вчені могли переносити гени з одного організму в інший, надаючи йому нових властивостей.
Формальною датою народження генної інженерії вважають 1972 рік, коли група П. Берга в США створила першу рекомбінанту ДНК in vitro, котра об’єднала у своєму складі генетичний матеріал з трьох джерел: повний геном онкогенного віруса мавп SV40, частину генома помірного бактеріофага К і гени галактозного оперона Е. coli. То була революція. Біологія як наука про складне завершила "інвентаризацію" — вивчення деталей, з яких складається жива клітина, організм, і перетворилась з науки, яка вивчає деталі, на науку, яка ресинтезує ціле з деталей.
За до генетичної інженерії можна збільшити вміст корисних речовин і вітамінів порівняно з "чистими" сортами. Наприклад, можна вставити вітамін А в рис, для того щоб вирощувати його в регіонах, де люди відчувають його нестачу. Можна значно розширити ареали посіву сільськогосподарських продуктів, пристосувавши їх до екстремальних умов, таких як засуха і холод.
Пояснення:
