№1
Возьмём 100 г данного вещества. Зная молярные массы атомов С, Н и N, находим количество молей каждого и их соотношение между собой:
С : Н : N = (77,42/12) : (7,53/1) : (15,05/14)
С : Н : N = 6,451 : 7,53 : 1,075
Разделим каждое число на 1,075, получаем:
С : Н : N = 6 : 7 : 1
Молекулярная формула: С₆Н₇N - это аминобензол или анилин
Структурную формулу изобразить здесь не могу, тут нет таких возможностей, но сможете нарисовать сами - это бензольное кольцо, от которого отходит группа NН₂.
№2
Решаем аналогично.
С : Н : N = (38,71/12) : (16,13/1) : (45,16/14)
С : Н : N = 3,226 : 16,13 : 3,226
Разделим каждое число на 3,226, получаем:
С : Н : N = 1 : 5 : 1
Молекулярная формула: СН₅N - это метиламин
Структурная формула:
Н₃С ― NH₂
Вторинна структура біополі-меру визнача за якими ланцюги складаються й утримуються у вигляді певних утворень. Відомо, що існує тільки невелика кількість білків, поліпептиди яких перебувають у вигляді лінійних ланцюгів. Використовуючи рентгено-структурні методи дослідження, встановили, що переважна більшість білків має поліпептидні ланцюги, скручені у вигляді спіралі.
Утворення внутрішньомолекулярних водневих зв’язків у глобулярних білках може привести до структури, що називають спіраль. У фібрилярних білках утворення водневих зв’язків може привести до виникнення складчастої листової структури — β-структури. Відомості про ці структури дають право поділити білки на два класи: фібрилярні (від лат.fibra— волокно) та глобулярні (від лат. globulus — кулька). Найвиразніша відмінність між білками обох типів полягає в тому, що фібрилярні білки в основному нерозчинні, а глобулярні — добре розчинні у воді. Тому їх інколи називають «розчинними білками». Вторинна структура властива для таких білків, як фіброїн (білок шовку), кератин (білок сполучної тканини) та деякі інші.