Порівняно з іншими продуктами жири мають найвищу калорійність і є основним джерелом енергії. Енергетичні витрати людини забезпечуються за рахунок жирів приблизно на 33 %. Разом з тим, жири виконують інші функції - беруть участь в пластичних процесах організму людина, а також захищають його від впливу зовнішніх факторів, є біологічно цінними продуктами харчування.
Недостатнє надходження жиру в організм людини призводить до порушення центральної нервової системи, послаблення імунологічних механізмів, змін шкіряного покриття, нирок, зору, скороченню тривалості життя.
Водночас надлишкова кількість жиру в раціоні харчування призводить до ожиріння, атеросклерозу, жовчно-камяного та інших захворювань.
Окремі види жирів необхідно споживати відповідно до теорії збалансованого раціонального харчування у певному співвідношенні, бо вони в процесі біологічних перетворень в організмі виявляють взаємний вплив на оптимальність їх дії і засвоюваність. Середня потреба дорослої людини в жирах 90 г на добу із них:
" рослинної олії 25-30 г;
" вершкового масла 20-25 г;
" маргарину, кулінарних жирів 40-50 г.
Жир - це ефір-гліцерид, що скларається з гліцерину 10-16 % і жирних кислот 84-90%. В натуральних жирах, вилучених з олійних культур і сала-сирцю, містяться:
" гліцериди і супутні речовини 0,5-3,5 %;
" фосфоліпіди;
" стеріни;
" воски;
" глікозиди;
" білкові;
" барвні речовини;
" вітаміни.
Гліцерин не впливає на відємні властивості гліцеридів. Різноманітність фізико-хімічних властивостей жирів обумовлені жирними кислотами, які входять в склад гліцеридів, їх якісним складом, розміщенням в молекулі гліцеридів.
Властивості жирних кислот впливають на властивості жирів в цілому, а також на процеси, які протікають в них при зберіганні і переробці.
Із жирів виділено і вивчено понад 100 кислот. Однак найбільшпоширені з них біля 30 жирних кислот. Такі як насичені високомолекулярні жирні кислоти:
" масляна;
" капронова;
" каприлова;
" капринова
і ненасичені :
" олеїнова;
" лінолева;
" ліноленова;
" арахідонова.
Низькомолекулярні насичені кислоти - рідкі або легкорухомі при кімнатній температурі, леткі, мають специфічний запах.
Високомолекулярні насичені кислоти мають тверду консистенцію, не леткі і не мають запаху.
Ненасичені жирні кислоти рідкі і мають різну ступінь ненасиченості або кількість подвійних зв'язків між атомами вуглецю:
" олеїнова-один подвійний зв'язок;
" лінолева-два;
" ліноленова-три;
" арахідонова-чотири;
" круаанодонова-п'ять.
Кожна з цих кислот має різну здатність приєднувати кисень повіртя або окислюватись. Чим більше міститься в жирах ненасичених кислот, тим жир швидше окислюється, гіркне, осалюється.
Кожний вид жиру має гліцериди, до складу яких входять певні жирні кислоти у більш-менш постійній кількості. Тому різні види олії, тваринних топлених жирів мають постійні, притаманні тільки їм, фізико-хімічні, органолептичні властивості, біологічну цінність і засвоюваність.
Ненасичені жирні кислоти лінолева, ліноленова, арахідонова вважаються незамінними біологічно цінними, особливо лінолева.
Вони позитивно впливають на обмін вітамінів груп В, С , Р ,ДР і холестерину в організмі людини. Найбільшу вітамінну активність має арахідонова кислота.
Хімічний склад рослинних олій.
Олії, порівняно з тваринними топленими жирами, вважаються біологічно цінними і краще засвоюються, в них більше рідких ненасичених, в тому числі незамінних біологічно цінних жирних кислот. Найбільш лінолевої і ліноленової кислот у соєвій олії 61,2 %, менше їх у соняшниковій 59,8 %, кукурудзяній 57,6 %, арахісовій 33,3 % оліях. Найбільш поширені види олії соняшникова, яка в своєму складі містить до 50 % жиру.
Рассмотрим вопрос о том, какой из вариантов является изомером октана.
Октан - это органическое соединение, принадлежащее к классу углеводородов. Он состоит из восьми атомов углерода, то есть его молекулярная формула C8H18.
Чтобы понять, какой из предложенных вариантов является изомером октана, давайте рассмотрим каждый из них.
1) 2,3-диметилгептан:
Молекулярная формула этого соединения C8H18, то есть она совпадает с молекулярной формулой октана. Однако название говорит нам, что на втором и третьем атомах углерода молекулы присутствуют метильные (CH3) группы. В октане таких групп нет. Следовательно, этот вариант не является изомером октана.
2) 2,3-диметилбутан:
Молекулярная формула этого соединения C6H14, то есть она не совпадает с молекулярной формулой октана. Кроме того, название указывает на наличие двух метильных групп и только двух атомов углерода в углеродной цепи. Такая структура не соответствует октану. Значит, и этот вариант не является изомером октана.
3) 2,3-диметилпентан:
Молекулярная формула этого соединения C7H16, то есть она также не совпадает с молекулярной формулой октана. Название указывает на наличие двух метильных групп и пяти атомов углерода в углеродной цепи. Такая структура также не соответствует октану. Следовательно, этот вариант также не является изомером октана.
4) 2,3-диметилгексан:
Молекулярная формула этого соединения C8H18 совпадает с молекулярной формулой октана. Название указывает на наличие двух метильных групп и шести атомов углерода в углеродной цепи. Это структура, которая может быть изомером октана.
Итак, из предложенных вариантов только 4) 2,3-диметилгексан является изомером октана.
Надеюсь, что объяснение было полным и понятным для вас. Если у вас есть еще какие-либо вопросы, не стесняйтесь задавать!
Порівняно з іншими продуктами жири мають найвищу калорійність і є основним джерелом енергії. Енергетичні витрати людини забезпечуються за рахунок жирів приблизно на 33 %. Разом з тим, жири виконують інші функції - беруть участь в пластичних процесах організму людина, а також захищають його від впливу зовнішніх факторів, є біологічно цінними продуктами харчування.
Недостатнє надходження жиру в організм людини призводить до порушення центральної нервової системи, послаблення імунологічних механізмів, змін шкіряного покриття, нирок, зору, скороченню тривалості життя.
Водночас надлишкова кількість жиру в раціоні харчування призводить до ожиріння, атеросклерозу, жовчно-камяного та інших захворювань.
Окремі види жирів необхідно споживати відповідно до теорії збалансованого раціонального харчування у певному співвідношенні, бо вони в процесі біологічних перетворень в організмі виявляють взаємний вплив на оптимальність їх дії і засвоюваність. Середня потреба дорослої людини в жирах 90 г на добу із них:
" рослинної олії 25-30 г;
" вершкового масла 20-25 г;
" маргарину, кулінарних жирів 40-50 г.
Жир - це ефір-гліцерид, що скларається з гліцерину 10-16 % і жирних кислот 84-90%. В натуральних жирах, вилучених з олійних культур і сала-сирцю, містяться:
" гліцериди і супутні речовини 0,5-3,5 %;
" фосфоліпіди;
" стеріни;
" воски;
" глікозиди;
" білкові;
" барвні речовини;
" вітаміни.
Гліцерин не впливає на відємні властивості гліцеридів. Різноманітність фізико-хімічних властивостей жирів обумовлені жирними кислотами, які входять в склад гліцеридів, їх якісним складом, розміщенням в молекулі гліцеридів.
Властивості жирних кислот впливають на властивості жирів в цілому, а також на процеси, які протікають в них при зберіганні і переробці.
Із жирів виділено і вивчено понад 100 кислот. Однак найбільшпоширені з них біля 30 жирних кислот. Такі як насичені високомолекулярні жирні кислоти:
" масляна;
" капронова;
" каприлова;
" капринова
і ненасичені :
" олеїнова;
" лінолева;
" ліноленова;
" арахідонова.
Низькомолекулярні насичені кислоти - рідкі або легкорухомі при кімнатній температурі, леткі, мають специфічний запах.
Високомолекулярні насичені кислоти мають тверду консистенцію, не леткі і не мають запаху.
Ненасичені жирні кислоти рідкі і мають різну ступінь ненасиченості або кількість подвійних зв'язків між атомами вуглецю:
" олеїнова-один подвійний зв'язок;
" лінолева-два;
" ліноленова-три;
" арахідонова-чотири;
" круаанодонова-п'ять.
Кожна з цих кислот має різну здатність приєднувати кисень повіртя або окислюватись. Чим більше міститься в жирах ненасичених кислот, тим жир швидше окислюється, гіркне, осалюється.
Кожний вид жиру має гліцериди, до складу яких входять певні жирні кислоти у більш-менш постійній кількості. Тому різні види олії, тваринних топлених жирів мають постійні, притаманні тільки їм, фізико-хімічні, органолептичні властивості, біологічну цінність і засвоюваність.
Ненасичені жирні кислоти лінолева, ліноленова, арахідонова вважаються незамінними біологічно цінними, особливо лінолева.
Вони позитивно впливають на обмін вітамінів груп В, С , Р ,ДР і холестерину в організмі людини. Найбільшу вітамінну активність має арахідонова кислота.
Хімічний склад рослинних олій.
Олії, порівняно з тваринними топленими жирами, вважаються біологічно цінними і краще засвоюються, в них більше рідких ненасичених, в тому числі незамінних біологічно цінних жирних кислот. Найбільш лінолевої і ліноленової кислот у соєвій олії 61,2 %, менше їх у соняшниковій 59,8 %, кукурудзяній 57,6 %, арахісовій 33,3 % оліях. Найбільш поширені види олії соняшникова, яка в своєму складі містить до 50 % жиру.
Із жирних кислот переважають:
" пальмітинова;
" олеїнова;
" лінолева;
" ліноленова.