Объяснение:
Література кінця XVIII — початку XIX століття характеризувалася бурлескно-травестійним, бароковим та романтичним стилями. Хоч як не захоплювалися "Енеїдою" І. П. Котляревського, однак письменники цього періоду прагнули облагородити мову, піднести її до високої літератури. Творчість поетів-романтиків якраз і ставила перед собою таке завдання.
Вперше про високі естетичні висоти народної мови заговорив Євген Гребінка, потім Григорій Квітка-Основ'яненко, Л. Боровиковський, А. Метлинський та інші.
Що було властиве українським поетам-романтикам? Для стилю поетів-романтиків характерний піднесений виклад сюжету, мелодійність, пестливі мовні форми. Так, Віктор Забіла, відомий своїми романтичними поезіями про нещасливе кохання, писав:
Гуде вітер вельми в полі!
Реве, ліс ламає;
Плаче козак молоденький,
Долю проклинає.
Повтори й народнопісенна лексика зробили цю поезію народною піснею.
Поет-романтик М. Петренко відомий своєю піснею "Дивлюсь я на небо", що й сьогодні є популярною, її знають і співають вже не одне покоління українців.
Взагалі вірші поетів-романтиків тяжіли до ліро-епічних балад, у їх тематиці переважала туга за минулою славою рідного краю, любовна лірика, відчувався деякий меланхолізм нарікання на долю:
Чому я не сокіл, чому не літаю,
Чому мені, Боже, ти крилець не дав?
Левко Боровиковський започаткував романтизм як творчий метод в українській літературі. Найбільше досягнення поета-романтика — дванадцять балад, написаних на сюжет українських народних переказів, здебільшого це балади про щиру любов молодих людей, як, наприклад, балада "Маруся".
За минулою звитяжною славою козацтва сповнені суму й туги поезії А. Метлинського. Поет тривожиться тим, що гинуть прадавні звичаї. Вірші "Гетьман", "Козача смерть", "Степ", "Смерть бандуриста" — це крик-розпач поета, що закликає шанувати нашу історію, звичаї й обряди.
Всесвітньовідомі романси Євгена Гребінки "Очи черные, очи страстные",
"Ні, мамо, не можна нелюба любити" — це теж твори українського романтизму, які й нині чарують нас своєю народнопісенною довершеністю.
Отже, поети-романтики своєю творчістю сприяли популяризації української мови на народній основі, дбали про її визнання.
Творчість мадам де Сталь близька до Просвітництва не тільки за ідейними тенденціями, а й за її типологією і складом. Як і в багатьох французьких просвітників, зокрема Вольтера, Дідро й Руссо, художні твори складають тільки певну її частину. До «золотого фонду» французької і європейської літератури входять лише два її романи, «Дельфіна» (1802) і «Корінна» (1807). В молодості вона написала кілька повістей і драму «Джен Грей», в 10-х роках - ще дві трагедії, проте всі ці твори помітними літературними явищами не стали. В її літературній спадщині теж переважають трактати, нариси, есе на теми суспільно-політичні, філософські, моральні, естетичні тощо. Деякі з них, як трактат «Про літературу в її зв’язках з суспільними установами» (1800) чи книга «Про Німеччину» (1810), мають пряме відношення до літератури і свого часу вчинили значний вплив на її розвиток.
В нашей семье есть общая любимица - кошка Маруся. Она появилась в нашей квартире крошечным котенком, теперь ей шесть лет. Маруся превратилась в вальяжную красавицу со своенравным характером.
Моя кошка белого окраса, с длинной шелковистой шерстью. Глаза желтовато-зеленые, нос и ушки бледно-розовые. Она очень грациозна, ходит обычно медленно, слегка помахивая хвостом. Во время сна Маруся принимает неподражаемые позы: то свернется клубком так, что головы не видно, то ляжет на спину и растопырит лапки, как будто загорает на пляже. Она доброжелательна, но всегда готова к обороне, любопытна и осторожна одновременно. Как все кошки, Маруся обладает хорошим обонянием и долго изучает с своего носа новые вещи, время от времени появляющиеся в квартире. По вечерам наша любимица делает обход комнат, проверяет, кто из членов семьи где находится и чем занимается. Каждому уделяет немного внимания, а затем ложится спать. Встает рано утром, громким мяуканьем требует еды. Если никто не откликается, может и слегка царапнуть кого-то из нас: вставайте, мол, я давно на ногах. Мы не обижаемся, ведь она ничего плохого нам не желает - всего лишь отстаивает свои интересы.
Врачи говорят, что кошки снимают стресс и даже лечат болезни. Это правда! После тяжелого дня возьмешь Марусю на колени, погладишь, послушаешь ее мурлыканье - и становится легче, спокойнее. Вот такое это чудесное животное - кошка!
Я писала про свою кошечку.