Відповідь:
Били́на (стари́ни) — жанр героїчного епосу. Билинні сюжети створені переважно в часи Київської Русі. Здебільшого билини прославляють подвиги народних героїв та богатирів і своїм сюжетом пов'язані з Києвом та князем Володимиром. Головні центри билинного епосу — Київ, Чернігів, Галич (давній) і Новгород Великий. Билини мають реальну історичну основу, прототипами героїв могли бути реальні історичні особистості, сюжети із життя яких протягом тривалого часу обросли надзвичайними дивними рисами
Пояснення:
Найбільш популярними є билини про Іллю Муромця, Добриню Микитича та Олексія Поповича. Більшість билин була записана наприкінці 18-19 ст. на півночі Російської імперії, в Україні билинні сюжети збереглися в інших фольклорних жанрах. Зокрема, відомі українські народні казки про Іллю Муромця[2], думи про Олексія Поповича, пісні про Джурила[1].
- Я сложил из кирпича стенку. Здесь будет окно, но надо сверху положить эту тяжёлую бетонную плиту
= Хи! - сказала Лиса. - Какие вы все слабые. Да я одна легко её подниму!
~ Ладно, - сказали звери и пошли готовить ужин.
Но Лиса не смогла поднять плиту. Она только сдвинула плиту и пита прищемила ей шёрстку на хвостике и Лиса не могла уйти. Лиса не стала звать на ей было стыдно.
Звери уже сидели за ужином, а Лиса так и осталась.
- Друзья! - сказал Волк. - А где же Лиса?
И звери бросив ужинать пошли искать Лису. Они увидели, что она не может сдвинуться с места, освободили её от плиты.
Дальше Лиса опять о чём-нибудь пару раз хвастается, и наконец просит прощения у зверей. Дом достроен и все стали жить счастливо. :)