Зав’язка
Колядування
Пригнічений, не веселий, не може Веселиться з дівчатами та
пересилити своє почуття, ходить хлопцями, не помічає
за Оксаною, милується нею, страждань Вакули, насмі -
обіцяє дістати їй черевички, хаючись, обіцяє при всіх
як у цариці. вийти за нього заміж, якщо
подарує їй черевички як у
цариці.
Розвиток дії
Різдвяна ніч.
У відчаї іде за порадою до Цілу ніч колядувала,
чаклуна Пацюка, вступає веселилася, жартувала
у зв'язок з чортом, перехитривши з хлопцями, згадала про
якого змушує летіти до Вакулу, була збентежена
Петербурга. Разом з козаками плітками про його смерть.
іде до цариці, яка дарує йому Не може заснути, думаючи,
черевички. що була до нього жорстока
Кульмінація.
Думки Вакули про самогубство, говорить Оксані, що вона його більше не побачить, по селу розлітається плітка про те, що Вакула втопився чи повісився.
Розвʹязка.
Різдвяний ранок.
Вражений красою Петербурга Оксана в церкві, їй сумно
і царського палацу, повертається і важко він, відчуває, що любить
з чортом до Диканькин, приносять Вакулу. Повернувшись до
Оксані чобати і просить у козака дому, рада бачити Вакулу,
Чуба руки його доньки відповідає йому взаємністю
в) онєгінською;
2. Євгеній Онєгін опинився в селі, тому що:
а) отримав його у спадщину;
3. Тетяна відмовила Онєгіну (хоча ще мала до нього почуття) через те, що:
в) була відданою обов'язку дружини;
4. Чий це портрет?
Печальна, дика, мовчазлива,
Неначе сарна полохлива,
Вона росла в сім'ї своїй,
Немовби зовсім у чужій.
Вона горнутися не вміла,
Як інші діти, до батьків.
а) Тетяни;
5. Рядки
Кохати... кого ж бо? На час, годину — дарма,
Кохання ж навік — неможливе...
Чи в себе заглянеш? — минулого й сліду нема:
І радість, і мука, і все це мінливе! —
з вірша М. Ю. Лермонтова:
б) «І нудно, і сумно...»;
6. Печорін утрутився в життя контрабандистів тому, що:
в) з нудьги та цікавості;