Объяснение:
Философ Василий Розанов писал, что Волга - это Русский Нил.
"Русским Нилом" мне хочется назвать нашу Волгу. Что такое Нил — не в географическом и физическом своем значении, а в том другом и более глубоком, какое ему придал живший по берегам его человек? "Великая, священная река", подобно тому, как мы говорим "святая Русь" в применении тоже к физическому очерку страны и народа. Нил, однако, звался «священным» не за одни священные предания, связанные с ним и приуроченные к городам, расположенным на нем, а за это огромное тело своих вод, периодически выступавших из берегов и оплодотворявших всю страну. Но и Волга наша издревле получила прозвание «кормилицы»".
1.)"Они косили и пели, и весь березовый лес, еще не утративший густоты и свежести, еще полный цветов и запахов, звучно откликался им"
2"...бодро сбегались к месту с белыми, блестящими, наведенными, как бритва, косами на плечах, на бегу вступали в ряд, косы пустили все враз, широко, играючи, и пошли, пошли вольной, ровной чередой."
3.)"Они подвигались, без малейшего усилия бросая вокруг себя косы, широкими полукругами обнажая перед собою поляны, окашивая, подбивая округ пней и кустов и без малейшего напряжения вздыхая, каждый по-своему, но в общем выражая одно, делая по наитию нечто единое, совершенно цельное, необыкновенно прекраснее"
"мій улюблений твір античного автора"
Объяснение:
Література служить корисним джерелом знань для кожної людини. Щоб бути освіченою, грамотною і розумною людиною, потрібно читати якомога більше. Однак слід підходити до власної освіти і читання з розумом. Для цього слід виділяти деякі літературні етапи і періоди, що дозволить краще пізнати літературу в цілому і зрозуміти, яка з неї тобі найбільше подобається і підходить. Я досить ретельно ознайомився з особливостями античної літератури, а тому можу сказати, що цілком уявляю її для себе. Крім того, у мене є багато чого, що я хотів би про неї сказати.
Світ античної літератури дуже цікавий і захоплюючий. Він займає особливе місце і суттєво вирізняється на фоні літератури інших періодів, у того є ряд причин. По-перше, антична література є в деякому сенсі основою для сучасного устрою світу. Наприклад, прагнення до щастя. Саме це є основною ідеєю всіх творів античної літератури. У ній визнається, що головною метою для будь-якої людини є досягнення щастя у власному житті. Досягти його можна лише в тому випадку, якщо людина веде себе активно, діяльно, при цьому дуже любить життя і жити. Примітно, що думка про необхідність досягнення щастя є панівною і в даний час в нашому сучасному суспільстві. Інший важливий аспект, від розгляду якого нікуди не дітися, криється в важливій ролі краси в житті кожної людини. В античній літературі і в античності в цілому це прекрасно розуміли. Наприклад, в рамках цієї літератури надзвичайно красивими визнавалися людські тіла, природа всього навколишнього світу, краса архітектури та інших творінь людини і її розуму. При цьому більшість античних письменників вважали, що людина поряд з умінням любити життя має зберігати власні високі моральні якості.
Варто відзначити, що особисто я багато в чому поділяю всі вищезазначені характерні особливості античної літератури. Як мінімум я ставлюся до них з розумінням. Бути щасливим дійсно важливо. І нехай насолодитися життям повністю дано далеко не кожному, тим не менш, людина повинна прагнути до щастя, це єдиний вірний шлях. Крім того, я з великою повагою і трепетом ставлюся до всіх існуючих в світі проявів краси. Переконаний, що саме краса дає людині сили, наснагу, бажання жити, любити і бути коханим. Саме у зв’язку з усім вищесказаним я і вважаю, що можу ставитися до світу античної літератури як до абсолютно природнього для себе середовищі.