О чём произведение:
Вобла представляет, что в обществе присутствует некая разумность, а также истинные человеческие чувства, однако она данными излишками не обладает и ничуть в этом не смущается, сторонясь и не желая знать о тех, кто интересуется политическими вопросами.
Героиня придерживается своего единственного жизненного принципа, состоящего в возможности каждого ничего не знать, ни о чем не подозревать, ничего не понимать, а жить в вечном пьяном угаре, не стремясь иметь ум, который выше лба. Свою позицию вобла пытается донести до каждого слушателя.
Чему учит:
Всех она учила уму-разуму, и жизненным принципом ее было «чтоб никто ничего не знал, никто ничего не подозревал, никто ничего не понимал, чтоб все ходили, как пьяные, потому что «не расти умом выше лба».
Главные герои и характеристика:
Главная героиня – вобла, у которой все лишнее выветрили, вычистили и вывялили, поэтому у нее не осталось ни лишних мыслей, ни лишних чувств.
Проблема произведения:
Відповідь:
Книга — «володар дум», яка сприяє формуванню ціннісного ставлення особистості до себе, до сім’ї, родини, людей, до суспільства і держави, до природи, до праці, до культури і мистецтва. Завдання сучасної книги досить складне: не дати людині певну суму знань, а навчити її здобувати ці знання, вміти застосовувати їх, ставитися творчо до навчання.
На жаль, останнім часом книгу дітям заміняють телебачення, комп’ютерні ігри, Інтернет. Але незважаючи на ці обставини, книга залишається складовою частиною, головним носієм загальної культури. На думку багатьох педагогів, психологів, філософів, книга є засобом збереження інформації для людей наступних поколінь, засобом комунікації у вигляді твору. Щоб цей засіб був дійовим, читання має стати неодмінною потребою кожного молодшого школяра. Бо саме читання є основною формою засвоєння нагромаджених людством знань, набуття найрізноманітнішої змістової та емоційної інформації. Але читання стане щоденною потребою лише тоді, коли буде вихована любов до нього. Шкільна педагогіка розглядає виховання у дітей любові до книги, до читання як одну з найважливіших умов духовного й естетичного розвитку людини, розширення її знань.
Пояснення: