Діккенс Чарльз — Різдвяна пісня у прозі, або Різдвяне оповідання з привидами (скорочено)
Цитата:
Марлей помер. Скрудж зоставив Марлеве йменна на вивісці. І після Марлевої смерті над дверима при вході в контору було написано: Скрудж і Марлей. Всі знали торгову спілку, що звалася "Скрудж і Марлей".
Якось, перед одним з найкращих днів року, перед Різдвом, старий Скрудж сидів і працював у своїй конторі. Година була холодна, похмура.
— Будьте здорові, зі Святим вечором, з веселим Різдвом, дядечку! Щасти вам, Боже! — залунав зненацька радісний голос. То говорив Скруджів племінник, хутко ввійшовши в кімнату.
— Що за дурниці! — відказав Скрудж.
— Ну, та не гнівайтеся ж, дядечку! — сказав племінник.
— Як же мені не гніватися, — бурчав дядько, — коли той світ, де я живу, заселений Такими дурнями, як ти! "Радісне Різдво"! Не говори мені такого. На Різдво платять борги без грошей; воно показує, що чоловік став на рік старший і ні на одну годину Не став багатший; це той час, коли треба лічити по книгах і бачити, що кожна стаття за всі дванадцять місяців була проти нас.
— Коли б я міг робити так, як бажаю, — скрикнув Скрудж з лютістю, — то я б кожного дурня, що шляється та славить Христа, зварив разом з його різдвяною стравою й поховав би, застромивши йому ялинку в серце!
— Дядечку! — благав племінник.
— Племіннику, — одказав суворо дядько, — святкуй собі Різдво по-своєму і не заважай мені святкувати його, як я хочу.
— Прощавай, — сказав ще раз Скрудж.
— І щасливого Нового року бажаю вам!
— Прощавай, — знов промовив Скрудж. Але, незважаючи на все це, племінник вийшов із хати, не промовивши жодного гнівного слова. Він зупинився коло вхідних дверей, щоб побажати й Писареві щасливих свят, той, хоч уже мало не зовсім замерз, але був тепліший від Скруджа, від щирого серця відповів на привітання.
Переказ:
Так само Скрудж не відповів на щирість джентельменів, що збирали гроші для бідних, і різдвяну пісню хлопчика, що колядував під вікнами.
Коли Скрудж повернувся додому, то замість молотка-колотушки побачив обличчя колишнього компаньйона — Марлі.
Цитата:
— Дурниці! — сказав знов Скрудж. — Не хочу цьому вірити.
Але він таки змінився в лиці, як привид, не спиняючися, перейшов крізь двері, увійшов у кімнату і встав перед ним. Коли він входив, згасаюче полум'я спалахнуло, немов хотіло сказати: "Я знаю, це — Марлеєва тінь!" — і знов померкло.
Я вірю в краще майбутнє. Я дуже сподіваюся, що ми, люди, будемо вдосконалювати світ, в якому живемо. Тож і місто майбутнього буде дуже відрізнятися від сучасного в кращий бік.
По-перше, у майбутньому місто буде чистим, тому що всі заводи та інші підприємства, що забруднюють навколишнє середовище сьогодні, використовуватимуть нові безпечні технології. Не буде хмар із рудого металевого пилу, хімічних викидів, брудної води в морях та річках. Проте життя в місті вируватиме як завжди, тому на вулицях буде багато автівок. Однак усі вони їздитимуть на екологічному пальному.
По-друге, місто майбутнього буде дуже зручним для життя. Окрім звичних магазинів та кафе будуть працювати різноманітні служби доставки покупок додому – і це буде доступно кожному. Також буде багато нових видів громадського транспорту, дуже швидких та безпечних.
У місті майбутнього багато уваги приділятиметься містам відпочинку. Буде збудовано безліч парків, кінотеатрів, оглядових майданчиків. Там, де немає ні моря, ні річки, будуть зроблені штучні водойми, в яких можна буде купатися та плавати на човнах. Кожне місто нагадуватиме курортне.
Мені би хотілося, щоб міста майбутнього були різні та несхожі одне на одного – великі й малі, з хмарочосами та котеджами, та щоб людям було комфортно та безпечно жити в них. Можливо, моє місто майбутнього не дуже схоже на місто з фантастичного роману, проте я вважаю, що воно таке, яким ми насправді можемо його зробити.