Объяснение:
По дому бродит привиденье.
Весь день шаги над головой.
На чердаке мелькают тени.
По дому бродит домовой.
Везде болтается некстати,
Мешается во все дела,
В халате крадется к кровати,
Срывает скатерть со стола.
Ног у порога не обтерши,
Вбегает в вихре сквозняка
И с занавеской, как с танцоршей,
Взвивается до потолка.
Кто этот баловник-невежа
И этот призрак и двойник?
Да это наш жилец приезжий,
Наш летний дачник отпускник.
На весь его недолгий роздых
Мы целый дом ему сдаем.
Июль с грозой, июльский воздух
Снял комнаты у нас внаем.
Июль, таскающий в одеже
Пух одуванчиков, лопух,
Июль, домой сквозь окна вхожий,
Все громко говорящий вслух.
Степной нечесаный растрепа,
Пропахший липой и травой,
Ботвой и запахом укропа,
Июльский воздух луговой.
Какое удовольствие сдать дом такому неординарному гостю.
Жаркий июльский воздух вытесняет не только автора с
собственной дачи, но и по-хозяйски озорничает на всем
пастернаковском стихотворном
Хлестаков и Городничий – два главных персонажа комедии, очень яркие образы, которые имеют много общего. Гоголь сконцентрировал в их характерах основные черты эпохи.
Главное качество, объединяющее героев, – они оба являются мошенниками. Оба, старый и молодой, носители типичных отрицательных черт и даже имена их сегодня считаются нарицательными. Оба любят власть, им нравится, когда перед ними заискивают.
Оба эгоисты, не желают честно работать и хотят жить за счет других.
должности на склоне лет. Он намного умнее лжеревизора – “трех губернаторов обманул!”. А глупец Хлестаков привык жить в праздности, безделье, пьянстве и лени: “Без царя в голове, говорит и действует без всякого соображения”.
Рожденный дворянином, он имеет все возможности для самосовершенствования и образования, но предпочитает вести разгульный образ жизни: “Ведь на то живешь, чтобы срывать цветы удовольствия”.
Хлестаков не сумел удержаться на самой мелкой чиновничьей должности, прогулял отцовские деньги и был вынужден вернуться в деревню. В отличие от Городничего, который с самых
низов за 30 лет дослужился до высокого поста. Антон Антонович одевается в мундир и коротко стрижется.
А Хлестаков, наоборот, тратит последние деньги на партикулярное платье и модную прическу. Но в мечтах о лучшей жизни они похожи – мечтают о преклонении окружающих.
Именно страх наказания за который оба персонажа испытывали друг перед другом в момент первой встречи, не позволил героям увидеть правдивую сущность собеседника. Хлестаков опасался, что его посадят в тюрьму за долги, а Городничий боялся наказания за незаконную деятельность.
Хуже всего то, что подобные персонажи являются не исключением, а правилом в чиновничьей жизни. Они привыкли жить обманом, поэтому их так легко оказалось обмануть.
1) "Пісня про Роланда" була написана в Середньовіччі. На мою думку, образ Роланда в цьому творі є сучасним.
Роланд - ідеальний лицар, патріот, правдолюбець. Він сміливий і відважний у битвах із ворогом, але "бути сміливим - мало, бути розумним - повинен". Лише безстрашний лицар буде непохитно приймати свою смерть. Навіть тоді, коли герой-лицар вже спіймав останній подих, він буде думати про свою Батьківщину, про її подальшу долю.
Образ Роланда наділений позитивними рисами, але водночас і трагічними. Ця людина мала велику кількість дійсно хороших якостей, які були притаманні йому як людині і як воїну.
Навіть кінь Роланда Вільянтіф, його найкращий, найвірніший, найсміливіший друг, був героєм. Він допомагав Роландові в кожній битві, завжди виходив на поле бою, наче востаннє.
На мою думку, образ Роланда сьогодні є сучасним. Адже зараз іде війна на сході України, і там також борються за свою Батьківщину, за свою Україну. Справжні лицарі-герої кожного дня виходять на поле бою і дають відсіч противнику.
Отже, невідомий автор Середньовіччя неначе у воду дивився, писав про лицарський кодекс, честь, мужність наших захисників. Тому, на мою думку, образ Роланда у "Пісні про Роланда" є сучасним у нашому новому, кривавому, войовничому, лицарському, героїчному сьогоденні. А ще образ Роланда є вічним, допоки у світі є війни.
2) У поемі "Пісня про Роланда" головний герой (сам Роланд) постає в образі безстрашного, сміливого, відважного чоловіка, який закликає до справедливості.
Чи є зараз люди, подібні до Роланда? Я з упевненістю відповім: так, є! І навіть скажу, що цей образ можна назвати вічним. Шляхетними та доблесними можуть бути не лише лицарі, солдати та озброєні воїни. Ними можуть бути і звичайні люди. І такі люди справді існують. Так, і їх багато. Будемо називати їх лицарями нашого часу. Лицарі нашого часу воліють діяти на благо народу. Їм важлива не лише власна доля, а й доля людей. Проте справа в тому, що деякі лицарі нашого часу не можуть донести свої думки до основного потоку. Можливо, нам слід бути уважнішими один до одного?
Образ Роланда... Так, однозначно, сучасний і актуальний образ. Вічний образ...
3) Я гадаю, що образ Роланда є сучасним. Адже він уособлює в собі стійкість і військову доблесть. А основні його риси - патріотизм, вірність батьківщині та королю. І коли він стоїть перед вибором: обов'язок чи життя, - то військова звитяга переважає ціну власного життя й усього війська. Під час битви в Ронсенвалі, коли численність війська Марсилія значно перевищувала численність лицарів на боці Роланда, Олів'єр тричі просить Роланда засурмити в ріг Оліфант і покликати Карла на до Але барон тричі відмовляє, пояснюючи це тим, що так вони визнають свою слабкість, яка не гідна лицаря. На його думку, краще смерть у бою, ніж безчестя.
Вже давно пройшли часи лицарства, але зараз також є багато таких патріотів, які віддадуть життя за Батьківщину. На щастя, досі гідність і честь цінуються найвище.
4) Після прочитання французької епічної поеми "Пісня про Роланда" я замислилася над такими поняттями як відданість, патріотизм, чесність...
Патріотизм у загальному розумінні - це любов до батьківщини, бо для кожної людини у світі її рідний дім - найдорожчий і наймиліший серцю. Ось і французька поема відкриває перед нами сторінку лицарського життя й показує, хто такі лицарі і що для них значить обов'язок. Обов'язок лицаря - сміливо боротися до останньої хвилини за свого короля, за свою вітчизну. Боротися, зберігаючи твердість духу та вірність своїй країні, але в той же час не втрачаючи розуму, уміючи приймати правильні рішення. Минули століття, але образ Роланда - головного героя, виписаний з майстерністю: він хоробрий воїн, запальний, відчайдушний, цілком розраховує лише на власні сили, безмежно відданий імператорові, готовий на першу його вимогу пожертвувати життям. У відвазі не здатний розмірковувати, не любить просити до
Роланд був патріотом, правдолюбцем, сміливим і відважним у битвах з ворогом, але потрібно було бути ще й розумним. Тільки за таких умов можна перемогти, зберегти честь вітчизни. А це і є основним завданням лицаря. Герой розуміє, що переоцінив свої сили, прийнявши нерівний бій. І все-таки мужньо боровся до кінця. Безстрашний Роланд непохитно прийняв смерть і навіть вмираючи думав про свою країну.
На мою думку, образ лицаря Роланда є актуальним і нині. А хіба наші українські військові не патріоти своєї держави? Звісно, так! Вони, ризикуючи життям, відстоюють і захищають нашу батьківщину від ворога.
Отже, образ Роланда є сучасним, тому що багато людей нашої рідної неньки України готові відстоювати свою країну і віддавати свої життя за її свободу та незалежність.
(Вот несколько тебе идей)