1. Поява чорта. 2. Оповідання про коваля Вакули. 3. Розмова гордовитої Оксани й закоханого Вакули. 4. Чуб, батько Оксани, іде в гості до Солохи. 5. Оксана обіцяє Вакулі вийти за нього заміж, якщо він принесе їй черевички, які носить сама цариця. 6. Солоха ховає невдачливих залицяльників (риса, голову, дяка, Чуба) у мішки з-під вугілля. 7. Вакула сідає на чорта й летить на ньому в Петербург. 8. Жителі села довідаються, хто сидів у мішках. 9. Вакула, добравшись до столиці, іде до цариці на прийом разом із запорожцями й одержує черевички государині 10.Оксана засмучується про відсутність Вакули й почуває, що вона закохана. 11. Вакула, вернувшись, сватає Оксану 12. Закоханні Вакула й Оксана.
Бути сучасною людиною означає – бути творчо активною людиною, не боятися конфліктів з собою і навколишньою дійсністю. Творча особистість розвиваючись охоплює всі сфери творчого процесу: розум і почуття, волю і пам'ять, уяву, тобто, творчий процес неминучий без уяви, фантазії, інтуїції, який виділяє людину з тваринного світу. Однак не тільки людина як творець впливає на результат власної творчості, а й сам предмет творчості сприяє подальшому творчому розвитку людини. На мою думку, творчість у житті сучасної людини, це не тоді, коли вона може бути розумною, розсудливою, коли може читати книжки, зберігати у своїй пам'яті масу відомостей з різних галузей знань, при цьому не мати певного творчого задуму, натхнення, в такому випадку людина залишається лише споживачем інформації, а не творцем. А ось коли людина напише художній твір, може створити музичну п’єсу, намалювати картину, тод гається її продуктивна діяльність, породження нових матеріальних та духовних цінностей, розвиток творчих інтересів, цілеспрямованість творчих пошуків, наполегливість у реалізації творчих задумів. Кожна людина здатна до творчого діяння, необхідно лише зуміти оволодіти цими можливостями та здібностями.
Ніна – реальна подруга Льоньки чи уявна? Про неї говорять літературознавці та й сам автор: «Щоправда, сама Ніна – то вже якоюсь мірою теж плід фантазії Льоні (автора), а , може, й не фантазії, може, то несподіваний синтез багатьох побачених у житті людей… «І досі не знаю, чи була вона, така дівчина, чи я її просто вигадав». Може, була, а може, й вигадав». Підтекст Ніни говорить нам про чистоту і щирість людської душі, і недаремно дівчинка змальовується блакитним кольором, кольором незайманості, святості. Наприклад:"…і видно блакитний човник і блакитне весло, і сидить у човнику – хто б ви думали? - дівчинка. Вона теж блакитна, очі великі й здивовані, у косах – біла стрічка". Коли помер Адам, то все живе і суще сумувало, сприймало смерть його, як свою власну, тому в образі Ніни переплітаються, крім блакитного, ще й білий та чорний кольори. Наприклад:"…що човник у Ніни інший, не голубий, а білий з темними рисками, наче зроблений з березових лубків. Човник березово-білий, і Ніна у білому сарафанчику, з чорною стрічкою в косі". Прихований зміст образу Ніни є не чим іншим, як світлою мрією, тонкимпроявом душі, наприклад:"А для мене Ніна завжди пливтиме: з пухнастих хмар на землю, лугами – до річок, а річкою до нашого броду". В образі Ніни у творі чергуються фантазія і реальність, на зміну хорошому, доброму часто в житті приходить сум, розчарування, тому Ніна у творі відпливає саме восени, коли у життя людини приходить зрілість, сталість переконань, розуміння того, що все не вічне, що все має свій початок і кінець. Наприклад:"Ніна відплила восени. Все пливе восени: листя за водою, хмари, павутиння, птаство, школярі, комбайни. Все кудись пливе, прощається з літом. І Ніна прощалась".
