П'єсою "Пігмаліон" Б. Шоу довів, що люди з народу'аж ніяк не поступаються перед представниками світського товариства запасом творчих сил і енергії. Якщо бідність і робить людину духовно збіднілою, то за певних обставин у ній можуть пробудитися небачені можливості для вдосконалення. Проте головний парадокс — парадокс людини — залишається автором нерозгаданим. П'єса спонукає глядача дискутувати і висловлювати припущення щодо подальшої долі Елізи Дулітл. Та який би шлях вона не обрала в житті після науки у професора фонетики, брутальною, духовно бідною і приниженою вона вже ніколи не буде. Душа її відкрилася до краси, духовної свободи, до мистецтва
Имена: происхождение и формыЕкатерина - (от греческого) чистота, незапятнанность.Разговорное: Катерина. Производные: Екатеринка, Катя, Катюха, Катюша, Катюра, Катюся, Катюля, Катяха, Катяша, Катёна, Рина.Справочник русских именНадежда истинная, вечно чистая (с греческого)."Народная дворянка". Ее природная решительность - от талантливости, разумной бережливости и расточительной щедрости. В то же время Катя - женщина хорошего настроения: и родная, и земная.Тайна имени oculus.ruЕкатерина - чистая, непорочная (древнегреческое). Имя очень распространено как в России, так и на Западе. В зарубежной традиции начальная буква "е" отсутствует: Катерина, Катарин, Кэтрин. В веке в России с этим именем были связаны даже нарицательные наименования: катя - кукла, задать катю - выпороть, катеринить - богатеть, наживаться (очевидно потому, что "катеньками" назывались купюры в сто рублей с портретом Екатерины II - большие по тем временам деньги). В наше время этим именем пользуются меньше, но сейчас оно опять входит в моду, особенно в городах. Зодиак имени: Стрелец. Планета: Юпитер. Цвет имени: синий. Камень-талисман: хризолит. Благоприятное растение: кедр, лотос. Покровитель имени: термит. Счастливый день: среда. Счастливое время года: осень. Уменьшительные формы: Катя, Катюша, Катюня, Катеня, Катеша, Катюха, Катеринка.
П'єсою "Пігмаліон" Б. Шоу довів, що люди з народу'аж ніяк не поступаються перед представниками світського товариства запасом творчих сил і енергії. Якщо бідність і робить людину духовно збіднілою, то за певних обставин у ній можуть пробудитися небачені можливості для вдосконалення. Проте головний парадокс — парадокс людини — залишається автором нерозгаданим. П'єса спонукає глядача дискутувати і висловлювати припущення щодо подальшої долі Елізи Дулітл. Та який би шлях вона не обрала в житті після науки у професора фонетики, брутальною, духовно бідною і приниженою вона вже ніколи не буде. Душа її відкрилася до краси, духовної свободи, до мистецтва