Ця трагедія належить до раннього періоду творчості Шекспіра. Саме тоді у його п'єсах з'являються поетичні образи людей, прекрасних зовні і душею, повних життєвих сил у прагненні здобути особисте щастя.
Події п'єси відбуваються у італійському місті Верона, хоча проблематика твору пов'язана із тогочасною англійською дійсністю. Давня родова ворожнеча знатних сімей — Монтеккі і Капулетті — стає на перешкоді щастю двох молодих людей, Ромео і Джульєтти, які покохали один одного. П'єса стверджує, що важливим є не походження, а особистість людини, викриваючи тим феодальні пережитки. Дізнавшись, що той, кого вона покохала, ворог її родини, Джульетта говорить:
Та що ім'я? Назви хоч як троянду,
Не зміниться в ній аромат солодкий!
Любов за власним вибором протистоїть середньовічному шлюбу за розрахунком та штовхає Ромео і Джульетту, людей уже доби Відродження, на героїчні вчинки, їхнє кохання не знає меж, у п'єсі це почуття оспіване з великою поетичною силою.
Рассказ «уроки французского» имеет автобиографическую основу. автор изобразил в произведении свою учительницу, которая сделала для него много доброго. образ лидии михайловны занимает в рассказе важное место, потому что, по убеждению автора, именно с женскими образами связаны представления обо всем прекрасном и человечном. именно женщинам отводится важная роль в спасении людей. вот и в «уроках французского» учительница по-настоящему спасает своего ученика, ему выжить и сохранить свою духовную чистоту.
Проблеми кохання і щастя
у трагедії Вільяма Шекспіра "Ромео і Джульетта"
Ця трагедія належить до раннього періоду творчості Шекспіра. Саме тоді у його п'єсах з'являються поетичні образи людей, прекрасних зовні і душею, повних життєвих сил у прагненні здобути особисте щастя.
Події п'єси відбуваються у італійському місті Верона, хоча проблематика твору пов'язана із тогочасною англійською дійсністю. Давня родова ворожнеча знатних сімей — Монтеккі і Капулетті — стає на перешкоді щастю двох молодих людей, Ромео і Джульєтти, які покохали один одного. П'єса стверджує, що важливим є не походження, а особистість людини, викриваючи тим феодальні пережитки. Дізнавшись, що той, кого вона покохала, ворог її родини, Джульетта говорить:
Та що ім'я? Назви хоч як троянду,
Не зміниться в ній аромат солодкий!
Любов за власним вибором протистоїть середньовічному шлюбу за розрахунком та штовхає Ромео і Джульетту, людей уже доби Відродження, на героїчні вчинки, їхнє кохання не знає меж, у п'єсі це почуття оспіване з великою поетичною силою.