Объяснение:
Наприкінці ХІХ ст. письменники активно шукали шляхів оновлення літератури. Реалізм і натуралізм вже не задовольняли митців, які намагалися здійснити прорив зі світу буденного у світ Краси та Гармонії, де панує вічна Істина. Письменники мріяли про такі твори, які відображували б не об’єктивні предмети і життя людей, а духовне буття, що на їхню думку, має особливе значення. Ці прагнення знайшли втілення у теорії й практиці однієї з літературних течій модернізму – символізму, який виник і найяскравіше розвинувся у французькій поезії, справивши величезний вплив на всю світову літературу. Рубіж XX ст. в історії західноєвропейської літератури позначений потужним підйомом драматичного мистецтва. Драматургію цього періоду сучасники назвали «новою драмою», підкреслюючи радикальний характер змін, що стались у ній. «Нова драма» виникла в атмосфері культу науки, викликаного надзвичайно бурхливим розвитком природознавства, філософії й психології, і, відкриваючи для себе нові сфери життя, всотала у себе дух всемогутнього й всепроникаючого наукового аналізу. Біля джерел нової драми стояли Ібсен, Б’єрнсон, Стріндберг, Золя, Гауптман, Шоу, Гамсун, Метерлінк й інші видатні письменники, кожен з яких вніс неповторний вклад у її розвиток. В історико-літературній перспективі «нова драма», що послужила корінній перебудові драматургії XIX ст., ознаменувала собою початок драматургії століття XX. Основна тенденція «нової драми» - у її прагненні до достовірного зображення, правдивому показу внутрішнього світу, соціальних і побутових особливостей життя персонажів і навколишнього середовища. Точний колорит місця й часу дії - її характерна риса й важлива умова сценічного втілення. Таких принципів і дотримувався Ібсен у своїй драмі «Ляльковий дім». П’єса стала найяскравішим зразком «нової драми». П’єса є актуальною і по сьогоднішній день, адже в ній піднімаються важливі проблеми людини, сімʼї та суспільства в цілому.
ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ “Життя – це сон”
1.У якій країні відбувається дія п’єси?
2.На що натрапляє Росаура, подорожуючи у супроводі Кларіна, і кого там
бачить?
3.Чому Сехізмундо ув’язнений у вежі та закутий у кайдани?
4.Чому Клотальдо не вбиває подорожніх, які дізнаються про існування
таємного в’язня?
5.Хто такі Астольфо та Естрелья, чому вони претендують на королівський
престол?
6.Яку історію розповідає небожам король Басиліо?
7.Що вирішує зробити король Басиліо? Як ви думаєте, чому він вирішує дати
синові шанс?
8.Як потрапив Сехизмундо до королівського палацу?
9. Як він зреагував, прокинувшись у королівському палаці? Як поводить себе
Сехизмундо, дізнавшись, що він спадкоємець трону?
10. Що відчуває Басиліо, довідавшись про вчинки Сехизмундо? У чому йому
докоряє?
11.Чим закінчуються безчинства Сехизмундо при королівському дворі?
12. Що відчуває принц, зновум прокинувшись у вежі?
Объяснение:
Емельян Иванович Пугачёв — донской казак, предводитель Крестьянской войны 1773—1775 годов в России. Он назвал себя умершим Петром 3 и с этими словами пошел по России собирать людей в свое войско. Заставлял всех ему присягать, а тех кто не выполнял его требования Емельян казнил. Однако самозванство Пугачёва имело большой успех
Маша Миронова – дочь коменданта Белогорской крепости. Это обыкновенная русская девушка, "круглолицая, румяная, с светло-русыми волосами". По своей натуре она была трусливой: боялась даже ружейного выстрела. Жила Маша довольно замкнуто, одиноко; женихов в их деревне не было. Мать её, Василиса Егоровна, говорила о ней: "Маша; девка на выданье, а какое у ней приданое? – частый гребень, да веник, да алтын денег, с чем в баню сходить. Хорошо, коли найдётся добрый человек; а то сиди себе в девках вековечной невестою".