ответ:Головний герой роману Том Сойєр — звичайний хлопчик, пустун і бешкетник. Виховується він у тітки — сестри покійної матері, яка всією душею любить хлопчика, хоч і карає інколи, а все ж жаліє. Життя Тома не можна назвати безтурботним, проте воно сповнене пригод, світла та маленьких радощів. Він уміє в зовсім простому, буденному бачити незвичайне. І, здається, звичайнісінькі речі він перетворює на щось дивне, незвичайне, таємниче. Тому нові дивовижні можливості відкриває перед ним і вирваний зуб, який йому вдається вигідно обміняти, і завдання тітоньки Поллі побілити паркан, який замість нього вибілили його товариші. Так покарання він зумів перетворити на втіху. Будь-який предмет побуту — ключ, гайка, грудка крейди, мідна клямка, собачий нашийник — завдяки його вигадці й уяві — все тут незвичайне.
У характері Тома ми можемо побачити як позитивне, так і негативне, але позитивне переважає. Звичайно, Том — безтурботний, неслухняний хлопчик, який може утнути будь-які капості. Інколи прогулює уроки в школі, грубо поводиться з тітонькою, може набешкетувати в домі, але разом з тим цей бешкетник і зірвиголова — добрий, турботливий, благородний друг, сміливий і мужній, правдивий і чесний. Одне слово, такий, як і багато його однолітків. А бешкетує він не зі зла, а тому, що він невиправний мрійник, любить вигадувати різні пригоди, щоб життя було веселішим і цікавішим. Але, зустрівшись із жорстоким світом несправедливості, який існував у дорослих, Том залишається порядною людиною та вірним другом. Разом зі своїм другом Геком він врятовує від смерті невинного Потгера.
Том разом із Геком мріяли про те, що вони обов’язково знайдуть скарб. Але, коли скарб нарешті був знайдений, вони зрозуміли, що гроші їм абсолютно не цікаві. їм треба було лише героїчне життя, пригоди. І не диво — чесні, незаплямовані чисті дитячі душі й не потребували більшого.
Том — мужня, благородна людина. Він, як справжній лицар, зумів витерпіти покарання за свою подружку Беккі. А як дивно він «заручився» з нею? І скільки сміливості, сили волі, витримки виявив Том, коли разом із Беккі вони опинилися, здавалося б, у безвихідному становищі, потрапивши у печеру. І знайшов-таки вихід, врятувавши не тільки своє життя, а й життя Беккі. Отже, попри деякі недоліки у характері хлопчика, з нього, мені здається, виросте добра, порядна, справжня людина.
Мрії, надії, тривоги, сподівання, пригоди — все це залишається у далекій країні, яка називається дитинством. Радісний, чудовий світ дитинства, куди ми, ставши дорослими, можемо повернутися лише думкою. Там на нас чекають незвичайні пригоди, улюблені герої — такі, як Том Сойєр, на якого нам теж хотілося б бути схожими. І роман Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра» назавжди став улюбленим твором, бо це роман про людські ідеали, про становлення особистості й пошуки істини в задушливому середовищі обивательського існування.
(1)В суровые военные годы во время бомбёжки моя бабушка всегда стояла на посту с винтовкой за плечами и со свистком в руке.
(2)Маленького росточка, но очень полная, она, как колобок, выкатывалась на пост и направляла людей в укрытие, подбадривая отставших тонкой трелью свистка.
(З)Зинаиду Ильиничну соседи любили за доброту и умение советом или нужным словом подбодрить человека. (4)А мы, дети, в ней просто души не чаяли. (5)В девичестве она была Юсуповой (своими корнями втайне очень гордилась),Ильиничну.
(18)Рядом с ней даже бомбёжка была не так страшна. (19)Бабушка вселяла в окружающих уверенность в близкой победе, надежду на добрые вести от родных, из горнила передовой — а иначе и быть не могло...
(20)Шёл август 1941-го, и немцы подвергли наш город жестоким бомбовым атакам. (21)Августовская ночь была тёмной и тёплой. (22)Начавшийся артобстрел заставил нас очнуться от сна. (23)«Где мой свисток, ищите!» — бабушкин крик окончательно разбудил нас с мамой. (24)Свесив головы с кровати,
Краткий анализ стихотворения Рубцова "Звезда полей". Стихотворение было создано в поздний период творчества поэта. Рубцов много видел и много земель поведал, но для него не было ничего ближе и родней, чем северная, бедная на урожай, но щедрая на душевное тепло родная земля, поэтому лирическое произведение посвящено его родине - России. Лирический герой размышляет о роли дома, родного края(области) в жизни обычного человека. В стихотворении прослеживается Есенинская поэтическая традиция: та же любовь к среднерусской природе. «Звезда полей» — художественный образ, символ маленькой родины, идейный смысл стихотворения. Город отодвигается на второй план, а природа в своей естественной красотой и насыщенностью воплощает необходимую душе гармонию: Звезда полей горит, не угасая, Для всех тревожных жителей земли, Своим лучом приветливым касаясь Всех городов, поднявшихся вдали. Но только здесь, во мгле заледенелой, Она восходит ярче и полней, И счастлив я, пока на свете белом Горит, горит звезда моих полей… Для поэта природа стала своеобразным источником вдохновения. Сам Рубцов писал о себе: «Особенно люблю темы родины искитаний, жизни и смерти, любви и удали. Думаю, что стихи сильны и долговечны тогда, когда они идут через личное, через частное, но при этом нужна масштабность и жизненная характерность настроений, переживаний, размышлений…».
ответ:Головний герой роману Том Сойєр — звичайний хлопчик, пустун і бешкетник. Виховується він у тітки — сестри покійної матері, яка всією душею любить хлопчика, хоч і карає інколи, а все ж жаліє. Життя Тома не можна назвати безтурботним, проте воно сповнене пригод, світла та маленьких радощів. Він уміє в зовсім простому, буденному бачити незвичайне. І, здається, звичайнісінькі речі він перетворює на щось дивне, незвичайне, таємниче. Тому нові дивовижні можливості відкриває перед ним і вирваний зуб, який йому вдається вигідно обміняти, і завдання тітоньки Поллі побілити паркан, який замість нього вибілили його товариші. Так покарання він зумів перетворити на втіху. Будь-який предмет побуту — ключ, гайка, грудка крейди, мідна клямка, собачий нашийник — завдяки його вигадці й уяві — все тут незвичайне.
У характері Тома ми можемо побачити як позитивне, так і негативне, але позитивне переважає. Звичайно, Том — безтурботний, неслухняний хлопчик, який може утнути будь-які капості. Інколи прогулює уроки в школі, грубо поводиться з тітонькою, може набешкетувати в домі, але разом з тим цей бешкетник і зірвиголова — добрий, турботливий, благородний друг, сміливий і мужній, правдивий і чесний. Одне слово, такий, як і багато його однолітків. А бешкетує він не зі зла, а тому, що він невиправний мрійник, любить вигадувати різні пригоди, щоб життя було веселішим і цікавішим. Але, зустрівшись із жорстоким світом несправедливості, який існував у дорослих, Том залишається порядною людиною та вірним другом. Разом зі своїм другом Геком він врятовує від смерті невинного Потгера.
Том разом із Геком мріяли про те, що вони обов’язково знайдуть скарб. Але, коли скарб нарешті був знайдений, вони зрозуміли, що гроші їм абсолютно не цікаві. їм треба було лише героїчне життя, пригоди. І не диво — чесні, незаплямовані чисті дитячі душі й не потребували більшого.
Том — мужня, благородна людина. Він, як справжній лицар, зумів витерпіти покарання за свою подружку Беккі. А як дивно він «заручився» з нею? І скільки сміливості, сили волі, витримки виявив Том, коли разом із Беккі вони опинилися, здавалося б, у безвихідному становищі, потрапивши у печеру. І знайшов-таки вихід, врятувавши не тільки своє життя, а й життя Беккі. Отже, попри деякі недоліки у характері хлопчика, з нього, мені здається, виросте добра, порядна, справжня людина.
Мрії, надії, тривоги, сподівання, пригоди — все це залишається у далекій країні, яка називається дитинством. Радісний, чудовий світ дитинства, куди ми, ставши дорослими, можемо повернутися лише думкою. Там на нас чекають незвичайні пригоди, улюблені герої — такі, як Том Сойєр, на якого нам теж хотілося б бути схожими. І роман Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра» назавжди став улюбленим твором, бо це роман про людські ідеали, про становлення особистості й пошуки істини в задушливому середовищі обивательського існування.
Объяснение: