Для своєї картини С. Васильківський вибрав найбільш типовий для України краєвид. Безкраї простори нив, луки, вкриті густою травою, ліси та переліски, насичені яскравими барвами.
У центрі картини — воли, які пасуться на зеленому лузі біля озерця. Праворуч — високе розлоге дерево, під яким спочивають люди. Для них віл — показник достатку родини, своєрідний символ землеробства. Людина на картині відійшла на другий план, висунувши на перший своїх вірних помічників. Адже ця лагідна, красива і сильна тварина супроводжувала селянина від колиски до домовини.
Пейзаж "Козача левада" — це щиросердне освідчення художника своїй батьківщині у синівській любові.
Це кодекс честі справжньої людини, який нормує її поведінку та не припускає, наприклад в натовпі за до ліктів або жартів над фізичними недоліками оточуючих.
Справжня людина завжди додержує своїх обіцянок, ніколи не відповідає образою на образу, не принижує інших людей, намагається до слабшому, поважає старших.
Стати справжньою людиною може кожний. Це залежить тільки від самої людини, від її прагнення самовдосконалюватися. Всі риси справжньої людини треба виховувати в собі самому.