меди на расходы,и сказав ценные наставления, отец отдаёт Павлушу на попечение дальней старой родственницы,когда приходит время поступать в училище.Отец прощается с сыном и навсегда уезжает в деревню, и они больше не встречаются.
Заветы отца:
-Дружить только с богатыми и влиятельными.
-Всегда угождать начальству.
-Думать ,что говоришь и делаешь,не вести себя легкомысленно.
-Не тратить деньги на других.
-Уметь экономить деньги,научись их копить.
Отец дал Павлуше ценные советы,чему он и последовал,став лицемером,хладнокровным и расчётливым,хитрым и изворотливым при .Моральных наставлений Павлуша не получил.Чичиков закончил училище как лучший,примерный ученик,учителя были довольны им.Отец Чичикова умер,оставив сыну дом,который он продал за 1000 рублей,сделав это стартовым капиталом.
Особливості твору. Леся Українка написала цей твір всього лише за три тижні у місті Кутаїсі, що на Кавказі. Вона тяжко сумувала за Батьківщиною, крім того, знову загострилася її хвороба.
У листі до матері Леся Українка зазначала, що «Лісова пісня» з’явилася в результаті спогаду про дитинство, проведене на Волині, коли її навіки зачарував образ лісової русалки: «Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними». Тому недаремно авторка вводить у свій твір міфічних істот: Мавку, Русалку, Лісовика, Перелесника, Водяника і Потерчат.
Особливості композиції
Найхарактернішою особливістю композиції є органічне переплетення життя двох світів: природи й людини. Лісові істоти олюднені, вони живуть і діють, розмовляють, як люди. У них своє розуміння добра і зла, їх наділено певними рисами вдачі за аналогією до людських.
Зав’язка: дитина лісу Мавка, розбуджена голосом сопілки сільського парубка Лукаша, прокидається від зимового сну.
Розвиток дії: з’являється молодиця Килина – втілення бездуховності й моральної обмеженості. Вона в усьому протистоїть Мавці – уособленню любові й краси. Коли Лукаш зраджує кохану і сватає Килину, охоплена відчаєм Мавка втрачає бажання жити й добровільно погоджується покинути цей світ, зникнути «у підземеллі темного Марища» – «Того, що в скалі сидить».
Кульмінація: розлючена Килина хоче зрубати Вербу-Мавку, але Перелесник (дух вогню) запалює Вербу, а з нею згоряє все господарство.
Розв’язка: Мати й Килина повертаються в село, а Лукаш залишається в зимовому лісі разом із привидом Мавки і поступово замерзає з усмішкою на вустах.
Паспорт твору
Жанр – драма-феєрія
Літературний стиль - неоромантизм, модернізм
Рік написання – 1911 р.
Постановка на сцені – 1918 р.
Екранізація – 1961 р.
Події відбуваються в старезному лісі, на Волині, протягом року.
Тема – зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих взаєминах, краса Полісся
Ідея – нездоланність життя, невмирущість мрії людини, незбагненна сила великого кохання.
Проблематика: духовності людини; пошуку гармонії в житті;
кохання і зради; сімейного життя;
матеріального і духовного; життєвого вибору;
роздвоєння душі; добра і зла;
гармонії людини і природи.