Фантастичний сюжет оповідання Г. Веллса "Чарівна крамниця"
Герберт Веллс (1866-1946) — один із найпопулярніших письменників-фантастів. Достатньо згадати такі його твори, як "Машина часу", "Війна світів", "Людина-невидимка", "їжа богів", які викликають неабиякий інтерес у шанувальників науково-фантастичної літератури.
Оповідання Г. Веллса "Чарівна крамниця" зображує чистий, барвистий світ дитинства, у якому немає нічого неможливого. Його сюжет, на перший погляд, досить звичайний: батько з сином відвідують крамницю, в якій хлопчик побажав купити декілька речей. А крамниця виявилася незвичайною: одразу за її порогом почалися дива. Крамниця була заповнена чарівними речами. Тут був тигр із пап'є-маше, "який розмірено киває головою", кришталеві кульки, "порцелянова рука з колодою чарівних карт" і багато інших чарівних речей. На підлозі стояло кілька чарівних дзеркал, які звужували й видовжували, приплющували голови й скрадали ноги. Та справжні дива почалися, коли з'явився продавець. Він почав діставати кришталеві кульки зі своєї голови та кишені хлопчика. З-під пальців продавця сипали різнобарвні іскри, шворку він дістав зі свого рота, а палець, якого продавець потримав над вогнем, обернувся на паличку червоного сургучу. Продавець знав не тільки те, що хотів би придбати собі Джип, йому відомо було навіть ім'я хлопчика та його домашня адреса.
Батько Джипа раптом виявив у своєму капелюсі скуйовдженого голуба, два чи три яйця, мармурову кульку, годинника, чималу кипу паперу. Прилавок раптом витягнувся й загородив дорогу до дверей.
Объяснение:
.
Он каким-то образом вырос в глине, среди камней и о нём никто не знал потому, что он рос на пустыре поэтому и рассказ называется «Неизвестный цветок» .
Его история началась когда ветер принёс маленькое семечко на пустырь. Семечко упало среди камней. Оно долго томилось и не давало ростков, но потом напиталось
росой и выпустило корешки в мёртвую глину. Так начал жить на свете маленький неизвестный цветочек. Жизнь его была трудна потому, что ему нечем было питаться
ведь кроме глины и камней вокруг не чего не было. Он питался лишь пылинками которые приносил ветер. Днём цветочек сторожил ветер, а ночью росу. Он трудился день и ночь чтобы жить и не умереть. В середине лета цветок распустил венчик кверху. И он был так прекрасен.
Однажды шла мимо пустыря девочка Даша, она спешила на почту чтобы отправить маме письмо потому, что Даша отдыхала в пионерском лагере и очень скучала по ней. Девочка заметила маленький цветочек, тот самый который боролся за жизнь. Она присела и поцеловала цветочек в головку, Даша понимала что цветочку тяжело жить в таких условиях. И она постаралась создать такие условия для цветка чтобы он радовался жизни…
Девочка показала другим детям из лагеря цветочек и они завезли на пустырь землю. Цветку стало гораздо лучше расти в хорошей земле.
Через год Даша опять приехала в пионерский лагерь тот самый, она конечно помнила о цветочке . Девочка пришла на пустырь и не узнала на нём теперь росли разные травы, цветы, но не было того цветка. Даша подумала что цветочек умер в минувшую осень. Она огорчилась и пошла назад и вдруг остановилась, меж камней вырос точно такой же цветок как тот старый, но он был ещё прекраснее. Он наполнял весь пустырь своим благоуханием.