У ржі на межі, на кривій березі Там сиділа русалка. Просила русалка у дівочок сорочки: — Ви дівочки, подружки, Да дайте мені мні сорочки, Хоча худенькую, да аби біленькую, Хоч не біленькую, да тоненькую!
ОЙ БІЖИТЬ, БІЖИТЬ МАЛА ДІВЧИНА
Ой біжить, біжить мала дівчина, А за нею да русалочка: — Послухай мене, красная панно, Загадаю лиш три загадочки. Як угадаєш — до батька пущу, Не угадаєш — з собою візьму. — Ой що росте та без кореня, Ой що біжить та без повода, Ой що цвіте та без цвіточок? Панночка загадок не вгадала — Русалка панночку залоскотала.
ПРОВЕДУ Я РУСАЛОЧКИ ДО БОРУ
Проведу я русалочки до бору, Сама вернуся додому! Проводили русалочки, проводили, Щоб до нас вже русалочки не ходили,
Да нашого житечка не ламали, Да наших дівочок не лоскотали, Бо наше житечко в колосочку, А наші дівочки у віночку.
купальські
ЗАПЛЕТУ ВІНОЧОК
Заплету віночок, Заплету шовковий, На щастя, на долю, На чорні брови. Ой пущу віночок На биструю воду. На щастя, на долю, На милого вроду. Ой, поплинь, віночку, Прудко за водою, На щастя, на долю Милому зо мною.
ОЙ ВІНКУ МІЙ, ВІНКУ
Ой вінку мій, вінку, хрещатий барвінку! А я тебе плела вчора до вечора. Виси, мій віночку, на злотім кілочку, На злотім кілочку, шовковім шнурочку. А матінка взяла, миленькому дала. Якби-м була знала, ще б кращего вбрала, Злотом взолотила, м’ятою обвила.
КУПАЙЛО, КУПАЙЛО!
Купайло, Купайло, Де ти зимувало? Зимувало в лісі, Ночувало в стрісі; Зимувало в пір’ячку, Літувало в зіллячку.
жниварські
МАЯЛО ЖИТЕЧКО, МАЯЛО
Маяло житечко, маяло, Як у полі стояло, А тепер не буде маяти, А буде в стодолі лежати. До межі, женчики, до межі, Бо мої пиріжечки у діжі. До краю, женчики, до краю, То я вам пиріжечка покраю. Котився віночок по полю, Просився у женчиків додому: — Возьміте мене, женчики, з собою Та занесіть мене до господаря в стодолу, Бо я вже в чистім полі набувся, Буйного вітречку начувся, Од ясного сонечка нагрівся, А дрібного дощику напився; Нехай же я у стодолі одпочину, Поки вивезуть знову на ниву.
ТАМ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА
Там у полі криниченька, Навколо пшениченька. Там женчики жали, Золоті серпи мали, Срібнії юрочки, Що в’язали снопочки. Добрії були женці – Дівчата й молодиці. Дівчата — косаті, А хлопці — вусаті, Молодиці — білолиці.
Я могу тебе немного я могу дать тебе план План: 1-интерес А.С.Пушкина к истории России. 2-Балада"Песнь о вещем Олеге"(что мы узнали о Древней Руси?Каким Пушкин показал князя олега и каким кудесника?) 3-образ Петра1(по поэме Полтава и медный всадник)-Петр-выдающийся полководец и государственый деятель 4-драма "Борис годунов" (образ летописца пимена.что пимен вспоминает о царе иване грозном?) 5-и в пятом ты можешь написать что нового ты узнала об истории россии в произведениях А.С.Пушкина вот так надеюсь я хоть чемто тебе
У РЖІ НА МЕЖІ
У ржі на межі, на кривій березі
Там сиділа русалка.
Просила русалка у дівочок сорочки:
— Ви дівочки, подружки,
Да дайте мені мні сорочки,
Хоча худенькую, да аби біленькую,
Хоч не біленькую, да тоненькую!
ОЙ БІЖИТЬ, БІЖИТЬ МАЛА ДІВЧИНА
Ой біжить, біжить мала дівчина,
А за нею да русалочка:
— Послухай мене, красная панно,
Загадаю лиш три загадочки.
Як угадаєш — до батька пущу,
Не угадаєш — з собою візьму.
— Ой що росте та без кореня,
Ой що біжить та без повода,
Ой що цвіте та без цвіточок?
Панночка загадок не вгадала —
Русалка панночку залоскотала.
ПРОВЕДУ Я РУСАЛОЧКИ ДО БОРУ
Проведу я русалочки до бору,
Сама вернуся додому!
Проводили русалочки, проводили,
Щоб до нас вже русалочки не ходили,
Да нашого житечка не ламали,
Да наших дівочок не лоскотали,
Бо наше житечко в колосочку,
А наші дівочки у віночку.
купальські
ЗАПЛЕТУ ВІНОЧОК
Заплету віночок,
Заплету шовковий,
На щастя, на долю,
На чорні брови.
Ой пущу віночок
На биструю воду.
На щастя, на долю,
На милого вроду.
Ой, поплинь, віночку,
Прудко за водою,
На щастя, на долю
Милому зо мною.
ОЙ ВІНКУ МІЙ, ВІНКУ
Ой вінку мій, вінку, хрещатий барвінку!
А я тебе плела вчора до вечора.
Виси, мій віночку, на злотім кілочку,
На злотім кілочку, шовковім шнурочку.
А матінка взяла, миленькому дала.
Якби-м була знала, ще б кращего вбрала,
Злотом взолотила, м’ятою обвила.
КУПАЙЛО, КУПАЙЛО!
Купайло, Купайло,
Де ти зимувало?
Зимувало в лісі,
Ночувало в стрісі;
Зимувало в пір’ячку,
Літувало в зіллячку.
жниварські
МАЯЛО ЖИТЕЧКО, МАЯЛО
Маяло житечко, маяло,
Як у полі стояло,
А тепер не буде маяти,
А буде в стодолі лежати.
До межі, женчики, до межі,
Бо мої пиріжечки у діжі.
До краю, женчики, до краю,
То я вам пиріжечка покраю.
Котився віночок по полю,
Просився у женчиків додому:
— Возьміте мене, женчики, з собою
Та занесіть мене до господаря в стодолу,
Бо я вже в чистім полі набувся,
Буйного вітречку начувся,
Од ясного сонечка нагрівся,
А дрібного дощику напився;
Нехай же я у стодолі одпочину,
Поки вивезуть знову на ниву.
ТАМ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА
Там у полі криниченька,
Навколо пшениченька.
Там женчики жали,
Золоті серпи мали,
Срібнії юрочки,
Що в’язали снопочки.
Добрії були женці –
Дівчата й молодиці.
Дівчата — косаті,
А хлопці — вусаті,
Молодиці — білолиці.