М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
RomanBelyy01
RomanBelyy01
03.02.2023 00:05 •  Литература

Мої роздуми повістю ч.дікенс різдвяна пісня
1.батько рі
2.я вважаю,
3.оскі
4. 5.отже

👇
Открыть все ответы
Ответ:
Eskhere
Eskhere
03.02.2023
Улукоморья дуб зелёный есть интернет на дубе том там виснет в "аське" кот учёный отбросив песни на потом там на неведаных дорожках отлично ловит "мегафон там в бочке с лейбом "старый мельник" по морю мчит сам князь гвидон царевна смс всем пишет а серый волк свой плеер ищет там царь кощей на сайте чахнет там чудный дух, там "ролтон" пахнет. у лукоморья дуб срубили кота на мясо зарубили русалку в бочку посадили и написала: "огурцы". там на неведомых дорожках следы разбитых жигулей, там мерседес на курьих ножках стоит без окон без дверей. там царь додон у короля десятку спер по два рубля. там тридцать три богатыря в ищут три рубля. там вот кощей на водкой чахнет не подходи бутылкой трахнет, и я там мед пиво пил, улукоморья дуб срубили, златую цепь в утиль снесли, кота в котлеты изрубили, русалку паспорта лишили, а лешего сослали в соловки. а тридцать два богатыря в ищут два рубля, а тридцать третий богатырь - он всех тут нах*уй зарубил. а старый дядька черномор нахально с*сыт через забор. там на неведомых дорожках скелеты бродят в босоножках и следы разбитых жигулей. там ступа с бабою ягой упорно прётся за мукой. там царь кощей по рынку ходит и спекуляцию наводит. в темнице там царевна дри*щет, а бурый волк бумажку ищет там лес и дол видений полны, там на заре воняют
4,8(2 оценок)
Ответ:
Frost2099
Frost2099
03.02.2023

Відповідь:ЖУРДЕН - герой комедії Мольєра «Міщанин у дворянстві» Пан Журден - один із самих забавних персонажів великого комедіографа. Потішаються над ним в рівній мірі і дійові особи п'єси, і читачі, і глядачі. Справді, що може бути більш безглуздим для оточуючих, ніж літній торговець, несподівано помешавшийся на світському поводженні і несамовито прагне бути схожим на аристократа. Спрага «зміни долі» до того сильна в Ж. , що, попри природну немузыкальность і незграбність, він розучує хитромудрі па» модних танців, розмахує шпагою, неодмінною дворянським атрибутом, і під керівництвом численних вчителів осягає прийоми зваблювання вимогливих представниць світського суспільства. У який раз у комедії Мольєра все крутиться навколо гри. Ж. не терпиться вжитися в роль завзятого придворного, а навколишні, за деяким винятком, «підіграють» герою, переслідуючи свої досить меркантильні цілі. Навіть опирається дорогим безумств чоловіка пані Журден і її смішлива служниця врешті-решт розуміють, що «гру» Ж. достатньо направити в потрібне русло, щоб від неї ніхто не постраждав. Так, в кінці п'єси з до ряджених домочадців виходить за улюбленого дочка Ж. , яку непохитний тато готував виключно за дворянина. А сам Ж. в результаті хитрого плану нареченого дочки стає «мамамуши» і «наближеним турецького султана» . Це квазитурецкое слово-монстр як не можна краще виражає жахливий несмак і неорганічність претензій новоявленого вельможі. Воно складено спеціально для Ж. пустотливими і заповзятливими молодцями, Клеонтом і Ковьелем, що вирішили в що б те не стало отримати в дружини дочку і служницю спятившего буржуа. «Турецька церемонія» , покликана «присвятити» у дворянство Ж., - кульмінація комедії і «апофеоз» героя, який відчув себе в процесі пародійної балетної феєрії справдешнім «мусульманським аристократом» . Образ Ж. , однак, складніше, ніж може здатися. Його актуальна для епохи соціальне підґрунтя не заважає бачити в комедії продовження серйозних роздумів про Мольєра ігровому людського буття, про функції гри, наповнює життя суспільства, про різних іпостасях ігрового поведінки і про «витрати» людський ігрової активності. На цей раз предметом дослідження виявилося ігрове оформлення кастових train de vie (образів життя) . Незграбний буржуа Ж. , приміряє на себе етикетні стандарти дворянства, виявляється в п'єсі своєрідним дзеркалом, що відображає і безыдеальную, позбавлену творчого духу буржуазну манеру жити, і надлишково орнаментований, манірний стиль аристократичного поведінки.

Пояснення:

4,8(30 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ