Відповідь:
Етичні категорії гідності і честі займають особливе місце в структурі моральної свідомості, оскільки вони торкаються глибин внутрішнього світу людини і виступають основою моральної культури особистості. Поняття гідності містить в собі уявлення про цінність індивіда, наскільки у нього яскраво виражене особистісне начало та усвідомлення належності до людського роду. У почутті гідності акумульована самоповага особистості, недопустимість посягань на її суб'єктивність, свободу. Право на гідність є невід'ємним правом кожної людини, і воно зафіксовано у міжнародних документах, зокрема у "Загальній декларації прав людини", прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН, яка символічно починається зі спів про те, що yd люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності і правах.
Специфіка гідності як етичної категорії в її імперативно-оціненому характері. Людина повинна поводитися з гідністю, тобто не принижуватись і не дозволяти принижувати себе іншим людям, в які б життєві ситуації вона не потрапляла. Гідність як лакмусовий папірець проявляє те, наскільки поведінка людини відповідає очікуванням відповідно до уявлень про статус та цінність людини. Антиподом гідності виступає пихатість та перебільшена самовпевненість. Межа між самоповагою, моральним задоволенням від виконаних обов'язків та неадекватною самооцінкою дуже крихка, а її порушення викликає напругу у взаємовідносинах, руйнує нормальний моральний клімат. Пихатість, звичайно, не є тотожною виправданій самовпевненості: поза останньою навряд чи людина може діяти належним чином, не губитись у несподіваних ситуаціях. Нормальна, здорова самовпевненість, як правило, стимулює людину до вдосконалення своїх навичок чи то у професійній сфері, чи то в сфері міжлюдських стосунків. Такого роду ситуації вже неодноразово спеціально досліджувались у моральній практиці, в результаті чого були вироблені засоби їх вирішення, спрямовані на розвиток уміння реально оцінити себе, свої можливості, навчитись дивитись на свої дії з позиції загальнолюдського досвіду і повернути втрачену самоповагу.
Пояснення:
Мы живём, точно в сне неразгаданном,
На одной из удобных планет...
Много есть, чего вовсе не надо нам,
А того, что нам хочется, нет
(Игорь Северянин)
Я – человек! И я за всё в ответе!В наше время достаточно много происходит всякий явлений,событий,связанных как с природой,так и с человеком.Каждую минуту в мире происходят аварии,разные природные явления.Каждую секунду человек уничтает что-то живое,и это плохо.Ведь наши предки со старанием,с усилием делали все,чтобы нам.в наше время нам жилось хорошо!И иногда стыдно за наших людей.как они относятся к окружающему миру,так и к людям.Каждая вещь достойна уважения.И чувства тоже.Ведь легко же сломать дерево,не так ли?А посодить ты его с умеешь?Всегда проще что-то разрушить,но не сделать для природы.Так и с людьми.Мы бросаемся громкими словами не думая о последствиях.А знаете,это очень больно.Человек сказал неподумав,а ты вбил себе это в голову.И всё изменилось!И настроение,и отношение к другим.Мы в ответе за всё.За каждое сказанное слово,листик дерева.чувства человека.И к сожолению многие этого не осознают.Ломают,бросаются словами,разрушают всё.А потом удивляются куда все подевалось.С таким отношениям не бывает.что руша,можно сохранить.Так не бывает,ребята.
"...подъезжает к нему на лошади другой офицер Костылин, с ружьем, и говорит..."
Костылин - состоятельный дворянин:
"...он, может, богат..."
"...он написал письмо домой, пять тысяч монет пришлют..."
Внешность Костылина:
"...А Костылин – мужчина грузный, толстый, весь красный, а пот с него так и льет...
"...идет за ним человек какой-то, высокий, толстый, босиком и ободранный; на ноге тоже колодка..."
"...Полез Жилин в дыру, раскопал пошире, чтоб и Костылину пролезть..." (Костылин - полный мужчина)
"...Мужчина грузный, пухлый, запотел; да как обхватило его в лесу туманом холодным, да ноги ободраны, – он и рассолодел..."
Костылин - неуклюжий мужчина:
"...Полез и Костылин, да зацепил камень ногой, загремел..."
Костылин - изнеженный барин. Он не привык к трудностям:
"...Костылин ничего не говорит, идет, покряхтывает..."
"...Пошел Костылин босиком – еще того хуже: изрезал все ноги по камням и все отстает..."
"...Костылин все отстает и охает..."
"...Как хочешь, а я не дойду, – у меня ноги не идут..."
Объяснение: