Образ Тараса - досвідчений козак, володів вмінням керувати військом, шанував мову, віру,звичаї предків, непримиренний та жорстокий до ворогів,любив понад усе свою батьківщину, відданий патріот свого народу. Тому образ Тараса втілює ідеї волелюбності, вірності християнським ідеалам, вірності своєму народу, культурі, служіння вітчизні, патріотизму.
Тарас Бульба – головний герой однойменної повісті М. В. Гоголя, козацький полковник, хоробрий воїн, батько Остапа й Андрія. Це дуже вольова людина, вірою і правдою захищає свою вітчизну і релігію. Він був одним з корінних козацьких полковників старого гарту. Відрізнявся грубою прямотою і суворою вдачею. Незважаючи на свій похилий вік, він був досить сильний фізично і морально. Для цього героя важливо бути захисником, воїном, вірним товаришем і патріотом. Тому дружина майже його не бачила, хіба що два-три дні на рік. Сім’я для нього на другому плані, хоча виховання та освіта дітей були дуже важливими. Обидва сини, Остап і Андрій, були відправлені на навчання до Києва. Після повернення він вирішив їх навчити школі життя і сам відвіз в Запоріжжі, де вони пішли війною на поляків. Він вважав, що «нет лучшей науки для молодого человека, как Запорожская Сечь». В ході битви з поляками, стало зрозуміло, що молодший син Андрій здатний відректися від усіх заради любові до жінки. Не пробачивши йому слабкості, боягузтва і зради, Тарас Бульба власноруч його вбив, навіть не поховавши. А заради старшого сина, який був справжнім воїном, і сміливо боровся за батьківщину, він готовий був на все. Але доля виявилася жорстока до старого козака і відняла у нього і Остапа. Той був полонений і страчений у Варшаві. Тарас Бульба був присутній при страті сина і нічого не зміг вдіяти. В кінці повісті військо польського гетьмана Миколи Полоцького наздогнало і Тараса. Він був прив’язаний залізним ланцюгом до дерева і спалений. Останні миті життя самого Тараса сповнені героїзму і самовідданої любові до товаришів по зброї. Тарас не думав про свою швидку і болісну смерть, не відчував болю в палаючих ногах. Він був сповнений бажання виручити своїх відважних соратників, які потрапили в біду, він допоміг їм врятуватися, сподіваючись на те, що друзі його продовжать святу справу, на яку він життя своє поклав. Безсумнівно, Тарас Бульба був героєм свого часу. Зображуючи його, автор використовував події з життя інших видатних командирів і отаманів.
Челове́к разу́мный (лат. Homo sapiens[К 1]; преимущественно лат. Homo sapiens sapiens[К 2]) — вид рода Люди (Homo) из семейства гоминид в отряде приматов. В начале верхнего палеолита, около 40 тысяч лет назад, его ареал уже охватывает практически всю Землю[4]. От остальных современных человекообразных, помимо ряда анатомических особенностей, отличается относительно высоким уровнем развития материальной и нематериальной культуры (включая изготовление и использование орудий труда к членораздельной речи и крайне развитому абстрактному мышлению[К 3]. Человек как биологический вид является предметом исследования физической антропологии. И на сегодняшний день не осталось ни одной стороны или свойства человека как особи, индивида или члена человеческой популяции, которые бы не были охвачены специальными научными исследованиями. Основные дисциплины, изучающие человека и человечество:
у кати и данилы родилось 8 сыновей, один из них упал и стал горбатым. но он был очень добрым и умным, все его любили. Он хорошо учился. Однажды барин проезжал и увидел, что все дети данилы обуты в сапоги. Он разозлился и приказал поднять налог даниле. пришлось детям отцу, а митя пошел в город и научился делать из камней ягодки и листики. Когда пришел домой, то не мог найти подходящего камня, как вдруг чья-то рука в окно просунулась и положила ему нужные камни. Он понял. что это хозяйка горы, стал делать красивые веточки с ягодками. Приказчик увидел, отобрал и принес барину, для его дочери. Но тот как узнал, что поделка из простого камня, разозлился, велел позвать митю и при нем раздавил сапогами его работу. Тут уж митя не стерпел, взял палку барина м ударил того в лоб, а сам вышел вон. С тех пор никто его и не видел больше.
Образ Тараса - досвідчений козак, володів вмінням керувати військом, шанував мову, віру,звичаї предків, непримиренний та жорстокий до ворогів,любив понад усе свою батьківщину, відданий патріот свого народу. Тому образ Тараса втілює ідеї волелюбності, вірності християнським ідеалам, вірності своєму народу, культурі, служіння вітчизні, патріотизму.