Человечество не всегда имело в своем словаре понятие "подросток". Как отмечает Ф.Ариес, в доиндустриальной Европе не различали детство и отрочество, а само понятие "подростковый возраст" возникло лишь в 19 веке. Первым предложил рассмотреть этот период как переходный от детства к взрослости Ст. Холл.
При рассмотрении образа подростка с точки зрения его психологических особенностей следует отметить, что в науке нет точного определения возрастных границ подросткового периода. Медицинская, психологическая, педагогическая, юридическая, социологическая литература определяет разные границы подросткового возраста: 10-14 лет, 14-18 лет, 12-20 лет и т.д. В данном исследовании мы опираемся на мнение сторонников социального подхода (Аверин, Дольто)[1] при определении границ подросткового периода, т.е. главным критерием считаем социальное влияние на развитие личности. По мнению Т.М развитие личности по своему содержанию определяется тем, что общество ожидает от человека, какие ценности и идеалы ему предлагает, какие задачи ставит перед ним на разных возрастных этапах".[2]
Семья - самое дорогое в нашей жизни. Без семьи человеку жить очень трудно, так как только родные по настоящему сильно любят тебя, они всегда поддержат тебя в трудную минуту В семье человек всегда счастлив.
Конечно, родители бывают строгими. Но ведь так и должно быть. Ребенка надо воспитывать. Ведь старшие знают больше тебя, и они хотят тебя этому научить.
Получается, что семья - это не просто твой дом, это еще и пристанище в буйном море, это место, где тебя всегда поддержат любили, любят и будут любить всегда!Человеку необходимо ощущать себя нужным и понятым.Хочется быстрее попадать домой и видеть глаза, которые любят и с нетерпением ждут.То, что дает человеку семья, заменить очень трудно или почти невозможно. Если появляются сомнения по этому поводу, то задайте себе такой вопрос: нужна ли вам та семья, в которой вы выросли? Ведь для ребёнка семья - это целый мир - всегда защитит и подготовит к жизни.
Объяснение:
может как то так а то я не совсем поняла
Объяснение:
Жага наживи — це серйозний недолік характеру, який призводить до погіршення стосунків із оточуючими людьми. Також, на мою думку, жадібні люди дуже нещасливі, адже сенс їхнього життя — це накопичення статків, причому процес цей ніколи не припиниться. Їм завжди не вистачає ще однієї копійчини. Усе життя для них обертається навколо капіталів і заощаджень. Вони впевнені, що за до грошей можна вирішити будь-яку проблему, бо гроші — всьому голова.
Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» намагався довести протилежне. Незважаючи на те, що комедія була написана ще 1890 року, вона досі не втрачає своєї актуальності. Адже й сьогодні не рідко можна зустріти людей, для яких гроші — це сенс існування.
У комедії таким героєм виступає Герасим Калитка. Спершу він був хорошим господарем. Так можна сказати тому, що він турбувався про своє господарство, хотів його примножувати, намагався зробити якнайкраще для себе та своєї сім’ї.
Він мріє про добробут своїх дітей, про щасливе та мирне життя в достатку. Заради цього головний герой багато працює, шука втілити в життя свої мрії. Він, як справжній господар, любить землю, дбає про неї.
Але згодом жадібність перетворюють доброго хазяїна на ненажерливого матеріаліста. З метою збагачення чоловік скоює все більше й більше злочинів, вплутується в афери. Руйнуються також і стосунки між членами родини: Калитка підіймає руку на дружину, хоче одружити сина проти його волі. Герой також заводить зв’язки із сумнівними особами, наприклад, Гершком, який потім і обманув наївного Калитку.
Чим далі до розв’язки, тим гострішим стає сюжет. А наприкінці твору Герасим вирішує накласти на себе руки. Це здається йому кращим ніж понести таку велику матеріальну втрату. Але читач розуміє, що через багатство (або ж нестатки) не варто замірятися на власне життя. Бо гроші — далеко не найголовніше в житті людини. Існують речі, які в більшій мірі змогли б зробити чоловіка щасливим.
Таким чином, комедія Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» доводить нам, читачам, що гроші — це не гарантія людського щастя. На світі є важливі речі, яких не купиш за гроші: здоров’я, дружба, кохання, добре ім’я, людська честь та гідність. Тому, я вважаю, що гроші не забезпечать людині