Галерник є символом людини взагалі, яка не спроможна обирати власну долю. Кожна людина «прикута», приречена до того, що обрали для неї небеса. Човен несе її бурхливим морем життя проти її волі. Її життя — це «вічна каторга при веслах».
Читаючи поезію ми гаємо,що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в цого серці спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам'яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Похмурий пейзаж хоче передати обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних. Але він хотів ужити всю свою силу щоб досягти мети, та все ж таки побачитись зі своїми рідними.
Объяснение:
Леоні́д Костянти́нович Каденю́к (28 січня 1951, Клішківці, Хотинський район, Чернівецька область, Українська РСР — 31 січня 2018[1], Київ, Україна) — український льотчик-випробувач 1-го класу, космонавт, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання, Народний Посол України, Герой України, Президент Аерокосмічного товариства України, радник Прем'єр-міністра України та Голови Державного космічного агентства України, Почесний доктор Чернівецького Національного університету імені Ю. Федьковича[2].