1. Том умел рисовать и тогда Бекки попросила у него научить её
2. Том всё таки добрый и очень хочет что бы Бекки поняла что он её любит и ответила взаимностью
Бекки было очень приятно и я думаю она сказала «гадость» только из за того что не знала что делать в этой ситуации
3. Он относится к Тому нормально или даже хорошо, он возможно тоже считает его добрым в душе
4. В учебнике требуется пересказать от лица Тома главу, в которой он знакомится с Бекки. Вот как мог бы выглядеть такой пересказ:
Я как обычно опоздал на урок и учитель конечно это заметил. Он спросил меня, почему я опоздал и я хотел как обычно что-нибудь соврать, но тут я заметил чудо, которое сидело среди девочек. Это была она, та самая красавица с белыми бантиками.
Тогда я честно ответил, что остановился поговорить с Геком и учитель меня высек. Но дело того стоило, потому что учитель в качестве наказания посадил меня рядом с Бекки.
Я решил постараться понравится девочке. Я предложил ей персик, но она упрямо отказывалось. Тогда я написал ей, что у меня есть еще персики и чтобы заинтересовать девочку стал рисовать, пряча от нее свой рисунок.
Конечно Бекки не выдержала и попросила показать, что я там такого нарисовал. Я показал дом и он очень понравился Бекки. Она попросила нарисовать человека а потом ее. Я пообещал ей, что обязательно научу ее рисовать.
А потом я написал ей, что люблю ее и ей это понравилось.
Правда учитель заметил наши разговоры и отсадил меня, но я все равно был счастлив, как никогда еще не был счастлив на уроках.
5. О мальчике Томе
Том и его приключения - так бы я озаглавила
Объяснение:
Нещодавно у мене з’явилася чудова нагода ознайомитися з доволі-таки незвичайним та водночас цікавим жанром літератури – фантастикою. Цей жанр одразу ж привабив мене своєю непередбачуваністю й таємничістю. До речі, фантастична література – це відносно молода література, вона з’явилася на початку XX ст. По суті вона виникла в той час, коли наука набула стрімкого розвитку.
На мій погляд, найвидатнішим письменником-фантастом можна назвати американця Рея Дугласа Бредбері. Його перу належить понад 800 різноманітних новел та оповідань. Між іншим, в усіх творах письменника йдеться про подальше життя людства, тобто про його майбутнє. Чи подобається мені майбутнє, змальоване у творчості Рея Бредбері? Відверто скажу, що ні. Чому? А ось, наприклад, узяти хоча б славетну новелу Рея Бредбері “Усмішка”. Описані у творі події відбуваються у 2061 році. Людство вже пережило ядерну війну, у містах панує бідність і голод. Довкола панує суцільний безлад. Єдиною розвагою для людей було свято науки. Свято це полягало в тому, що мешканці міста виходили на вулиці й трощили заводи, фабрики, розбивали машини, нівечили архітектурні пам’ятки. І от в одному з таких міст відбувається вже відоме читачам свято науки. Люди прийшли на майдан, стали в чергу, щоб плюнути в картину, на якій зображена Мона Ліза зі своєю чудовою усмішкою. Невже так змогла б вчинити цивілізована людина? Виявляється, що так. Точніше, сама цивілізація змінила людину. Наука й техніка наскільки сягнули вперед, що людство геть забуло про моральні цінності. Люди перестали бути собою, вони стали жорстокими, грубими, бездуховними.
Новела американського письменника є своєрідним попередженням про небезпеку. Але все ще можна виправити. Просто люди не повинні забувати про духовність та моральні цінності.