Аліса в країні чудес” історія створення Книга Льюїса Керролла «Аліса в Країні Див» виникла під впливом реальних подій та реальних людей. До задуму написати «Алісу в Країні Див» автора підштовхнув випадок на прогулянці. 4 липня 1862 р. професор Доджсон вирушив кататися човном у товаристві дочок декана свого коледжу. Серед трьох дівчат була десятирічна Аліса. Вона звернулася до професора з проханням розповісти казку. І Доджсон тут-таки вигадав історію про те, як сама Аліса нібито потрапила до підземної країни, де з нею трапилося чимало незвичайного. Повернувшись додому, Доджсон занотував у блокноті основний сюжет казки. А вже за три роки видав її під назвою «Аліса в Країні Див», підписавши псевдонімом Льюїс Керролл. Перша рукописна книжка, подарована Кєрроллом Алісі Ліддел мала назву «Пригоди Аліси під землею». Автор наклеїв на обкладинку світлину семирічної Аліси Лідделл, підкреслиючи вік своєї літературної героїні. У казці Алісі 7 років. Через 6 років Керролл написав продовження пригод головної героїні цього твору – «Аліса в Задзеркаллі», де юна героїня перетворилася на справжню королеву. Себе письменник зобразив у вигляді Білого Лицаря, який розповідає Алісі про неймовірні винаходи. А на прощання озирнутися й помахати йому рукою .
Однажды, я решил погулять с Димой. Тем ещё бандюганом. Родители часто грозили на него пальцем. Мол, ничему хорошему он тебя не научит и нечего с ним водится. Но меня ужасно манило с ним поиграть ведь все игры в которые мы с ним играли были интересные. Сам Димка был высокий, худощавый и всегда лохматый, не любил он следить за собой. Говорит: "Это дело девчачье" Зашёл я значит за Димкой со своим новым самокатом. Решил похвастаться. И каково было моё расстройство когда он вышел с почти таким же самокатом, только цвет красный. Мой же был жёлтый, как лимон. - Привет Диниска! - Привет Дима. - Ну, что? Ай да на сеновал? - А разве там нет сторожей? - Есть, наверное, - почасав затылок сказал Димка. - Давай проверим! - тут же выкрикнул я дабы показать, что я смелый. - Погнали на перегонки? - Давай! Наша гонка началась. Думал я, что обгоню Диму, да ни тут то было! Дорога вся петлявая. Кочка за кочкой, едешь чуть ли не падаешь. Натрясся я здорово, зато наигрался в поезда. Вот и подъехали мы к сеновалу. Залезли на сено и прыгаем и падаем. Играем, как обезьяны в клетке. То с одного стога спрыгнем, то на другой стог залезем. Умаялись, легли отдохнуть. Задремали. То что было дальше, не в сказке сказать не пером описать. Сначала проснулся Димка начал меня толкать и шепчет: - Дениска! Охранник! Я думал шутит чтоб я проснулся. Но не так то было! Не успел я открыть глаза, как Дима взял меня за шиворот и выволок с сеновала. Отряхнувшись от сена мы со всех ног начали бежать. За бежали за куст, встали на свои самокате и только пятки сверкали. Больше туда мы не ходили, насколько страх нас охватил в тот момент. Хорошо хоть родители наши не узнали, а то б задали нам леща.
Аліса в країні чудес” історія створення Книга Льюїса Керролла «Аліса в Країні Див» виникла під впливом реальних подій та реальних людей. До задуму написати «Алісу в Країні Див» автора підштовхнув випадок на прогулянці. 4 липня 1862 р. професор Доджсон вирушив кататися човном у товаристві дочок декана свого коледжу. Серед трьох дівчат була десятирічна Аліса. Вона звернулася до професора з проханням розповісти казку. І Доджсон тут-таки вигадав історію про те, як сама Аліса нібито потрапила до підземної країни, де з нею трапилося чимало незвичайного. Повернувшись додому, Доджсон занотував у блокноті основний сюжет казки. А вже за три роки видав її під назвою «Аліса в Країні Див», підписавши псевдонімом Льюїс Керролл. Перша рукописна книжка, подарована Кєрроллом Алісі Ліддел мала назву «Пригоди Аліси під землею». Автор наклеїв на обкладинку світлину семирічної Аліси Лідделл, підкреслиючи вік своєї літературної героїні. У казці Алісі 7 років. Через 6 років Керролл написав продовження пригод головної героїні цього твору – «Аліса в Задзеркаллі», де юна героїня перетворилася на справжню королеву. Себе письменник зобразив у вигляді Білого Лицаря, який розповідає Алісі про неймовірні винаходи. А на прощання озирнутися й помахати йому рукою .
Объяснение: