Объяснение:
4) Життя не занадто добре до дівчат, вони змушені брати замовлення на малюнки заради грошей, які потрібно сплачувати за помешкання, їжу та інші людські потреби. Проте їх мізерних заробітків ледве вистачає на те, щоб сплачувати рахунки. Тому тяжка хвороба Джонсі є для дівчат нелегким випробуванням, адже грошей на ліки немає, і немає можливості їх заробити. Джонсі вимушена залишитися без медичної до віч-на-віч із хворобою, користуючись лише дружньою підтримкою своєї подруги Сью та старого художника Бермана.
6)Старого Бермана пов'язує з дівчатами почуття щирого бажання до Його опікування молодими художницями виникло із потреб його душі і як досвідченого художника, і як людини, яка почуває себе самотньо і під кінець життя поспішає витратити свої батьківські почуття. Він намагається полегшити дівчатам умови існування і хвилюється за них більше, ніж за себе.
8)Які ж треба мати високі моральні якості, щоб пожертвувати своїм життям за ради одужання по суті чужої людини! Цей листок на цегляній стіні Берман намалював тоді, коли вітер зірвав останній листок з плюща. Листок Бермана став листком надії, сподівань на життя. Зрозуміло, що створюючи свій шедевр, старий художник не думав про власну смерть. І для нього цей листок тоді теж був листком надії.
создания – стих написан в 1961, и к двадцатилетней годовщине начала великой отечественной войны.
тема стихотворения – хроника военных лет.
композиция – композиция кольцевая, состоит из трех условных частей. в первой части автор описывает ужасы войны, во второй – обращается к самому себе в дни молодости, а в третьей – обобщает судьбы лирического героя и всей страны.
жанр – лирическое стихотворение, автобиографический монолог.
стихотворный размер – четырехстопный ямб, с использованием смежной и перекрестной рифмовки.
эпитеты – «роковые», «пороховые», «замурзанная».
олицетворения – «война гуляет».
инверсия – «извещенья похоронные», «перестуки эшелонные».
подробнее:
Полозова Марья Николаевна — женщина, разрушившая любовь Санина и Джеммы в повести Тургенева «Вешние воды». Крайне эгоистична, часто груба и холодно расчетлива, но при всем том ярко незаурядна. Полозова — человек новой формации, дочь разбогатевшего безграмотного мужика, получившая хорошее образование и завоевавшая себе прочное положение в обществе, в ней нет ничего от психологии выскочки: героиня щеголяет своим плебейством, хотя и презирает ту среду, из которой вышла, как, впрочем, и новое свое окружение.
Она знает человеческие слабости и умеет пользоваться ими. Ее цель — полная свобода для себя и власть над другими людьми. Чувственность Марьи Николаевны Полозовой отмечена оттенком своеобразного демонизма: она стремится порабощать мужчин, разрушая их веру в идеальную любовь и возможность счастья. Для этого есть глубинные причины в ее собственной судьбе. «Натерпевшись» от рабства, она делает рабами других; ни разу в жизни не став предметом настоящей любви, она лишает такой любви более счастливых женщин. Именно так вторгается она в идеальный роман Джеммы и Санина. Это своеобразное подобие мести всему миру, которая отличала романтических героев. Но у Тургенева в повести «Вешние воды» Полозова не возвышенна; ореол «полузверя и полубога», окружавший ее в кульминационные моменты, в конце концов исчезает, заменяемый чертами животного («У ястреба, который когтит пойманную птицу, такие бывают глаза»).