Немо, капитан (принц Даккар) — исследователь морских глубин, изобретатель и владелец фантастической подводной лодки «Наутилус», которая время от времени показывается на поверхности морей, воспринимается всеми как некий сверхъестественный и опасный представитель китообразных, становясь объектом не только любопытства, но и охоты.Специально отправившееся на поиски неведомого «животного» судно «Авраам Линкольн» терпит поражение в схватке с ним. Чудом уцелевшие ученый-естествоиспытатель Пьер Аронакс, его слуга Консель и китобой Нед Ленд оказываются на борту «Наутилуса», становятся пленниками Н. и совершают вместе с ним кругосветное путешествие, пройдя двадцать тысяч лье под водой; эти события составляют фабулу одноименного романа. Символично имя героя (лат. Nemo — никто). Овеяны тайной Н., его конфликт с обществом, приведший к окончательному разрыву, подлинное имя. Бегство от мира и непроясненность его мотивировки, духовное одиночество, родство с могучей стихией — все это придает облику Н. черты романтического героя.Повествование ведется от лица Пьера Аронакса, который, понимая всю незаурядность личности Н., пытается быть объективным. Постоянно декларируемая ненависть к человечеству, которое в сознании Н. отождествляется с идеей насилия и несправедливости, и периодически предпринимаемые им поиски контакта с людьми; страстное свободолюбие и обдуманное заточение себя в ограниченном пространстве «Наутилуса»; устрашающая порой суровость, подчеркнутая сдержанность и минуты душевного раскрепощения, отдаваемые игре на органе, — столь явные противоречия не могут ускользнуть от взора пристального наблюдателя, которым является Аронакс.Однако атмосфера загадочности сохранена почти до конца повествования. Лишь в последних главах романа «Таинственный остров» автор проливает свет на тайну Н., который оказывается всеведущим и вездесущим покровителем острова, на котором разворачиваются описываемые события, типичные для робинзонады. Н жизнь обитателям острова, которые, не догадываясь, кому они обязаны жизнью, уповали на него как на провидение. Его «Наутилус» нашел последнее пристанище в водах Тихого океана. Чувствуя приближение смерти, Н. решает обнаружить себя перед людьми: порывы сострадания, желание им растопили в нем лед человеконенавистничества.Рассказывая историю своей жизни, половина которой в добровольном морском заточении, Н. предстает как духовный собрат романтических героев, участью которых всегда являются несправедливость и гонения. Индиец по происхождению, гениально одаренный и получивший в Европе разностороннее образование, принц Даккар (таково истинное имя Н.) возглавил на родине восстание против английского владычества; восстание закончилось поражением. Смерть не пощадила никого из друзей Даккара и членов его семьи. Исполненный ненависти ко всему, что происходит на свете, не знающем, что такое свобода и независимость, он обрел убежище от творимого в мире зла под водой, в глубинах морей
Багато авторів писали про таких людей але найкраще до цієї справи підійшов мольєр автор комедії “міщанин-шляхтич”. у цій поезії він показує нам всю силу людської віри і бажання стати кращим. але є багато людей які бажають занадто багато таким і був головний герой цьої комедії, пан журден. він собі поставив на мету сати кращим від усіх інших, бути розумнішим за всіх і багатшим. саме через його бажання до знань він наймає усіх вчителів, які були у його місті. він старанно вчив фелософію, фехтування, історію і багато іншого. можна сказати, що ця людина була зациклена на знаннях але все те, що вінхотів вивчити за пару днів люди вчаться усе соє життя. журден нерозумів яким він був жалюгідним перед іншими. чоловік усе своє життя хотів стати дворянином. він думав, що получить цей титула заплативши але це було не так. хоча він був досить багатий і заможний, чоловік дбає про свою дочку самостійно і хоче, щоб у неї склалося краще майбутнє ніж у нього . журден хотів щоб вона непросто була заможною у майбутньому, а щоб носила титул графин. саме це він вважав найбільшою пошаною перед людьми. оскільки розумів, що гроші є у багатьох а титул тільки обраних. думається, що жульєн був помішаний на тому титлі .він заради цього готовий вирвати свою дочку з рук коханого чоловіка і віддати її заміж за графа доранта, який був насправді авантюристом. головною ідеєю твору мольєра є розмова між журденом і коханим його дочки клеонта, в якій мова йде про то , що журден живе примарним життям, він у погоні за титулом і видає себе не за того ким він є насправді. я вважаю, що своєю комедією мольєр хоче нас переконати в тому, що головне у житті людини це не її місце у суспілстві а її . і твір є дуже актуальним у теперішньому світі, оскільки люди , які нічого собою не придставляють, бажають отримати вище місце у світі. але це не є головним у людини, а саме честь, справедливісь і людяність є тими рисами людини яких треба прагнути усе життя, а не жити мріями.
