Нещодавно я прочитала п'єсу Г. Ібсена 'Ляльковий дім',що дуже мене вразила і залишила в роздумах на деякий час. Читаючи, я проводила паралелі між собою і головною героїнею Норою. Я разом із нею думала,як вчиню в той,чи іншій ситуаціях.
Для менете цей твір дороговказ,що вчить не поспішати дорослішати і вибирати лише правильних та достойних людей поруч. Родина Хельмерів гралася в почуття,а несправжність відносин дивувала,як люди навколо не помічають цього ліцемірства. Нора справді кохала Торвальда,і саме через це поставила свою честь під загрозу,підписавши докменти підписом батька. Жінка хотіла врятувати чоловіка від хвороби,адля цього потрібні були гроші. Дівчина розуміла,якщо омана розкриється,то Торвальд буде дуже злий,не звертаючи уваги на добрі наміри. Дізнавшись про махінації дружини,замість підтримки, Нора отримала лише гнів і непорозуміння з його боку. Насправді ж Торвальд хвилювався за свій статус,за те,як до нього ставитимуться люди. Після моралей та криків,людина,що розповіла таємницю Нори пообіцяла не розголошувати про це,одразу ж чоловік змінився,пригорнувши до себе жінку і вибачаючись казав,що все буде добре. Зрозумівши,що Торвальд не цінує Нору і не рахується з ії думками,а просто співіснує,неначе з лялькою-вона пішла. Нора хотіла побачити справжнє,вільне життя і знайти себе,в чому я ії підтримую.
Через відкритий фінал,у кожного будуть свої думки,щодо вчинку і майбутнього Нори. Але після прочитання,я зрозуміла-це одна з найкращих п'єс,яку я читала.Вона вчить нас бути із тими людьми,хто нас цінує і поважає,а не нехтує нашими почуттями і думками
Ну вот и наступила осень... Солнце греет ещё почти по-летнему, стремясь отдать последнее нерастраченное тепло. На голубом и чистом небе ещё почти нет туч. Только ветер стал более холодным и резким, напоминая о том, что на дворе уже сентябрь месяц. Среди яркой зелени уже заметны первые предвестники осени: жёлтые и красные листья. Скоро они опадут с деревьев и покроют собой все дороги и дорожки.Но для меня в это время всё равно можно насладиться последним теплом и, под лучами уже похолодевшего, но всё ещё тёплого солнышка, помечтать о будущем жарком лете.
Собака, живущая на пустующей даче, всю жизнь видит от людей только плохое. на дачу приезжают хозяева. собака привыкает к ним, но осенью они уезжают, вновь оставив её в одиночестве. собака всю жизнь копит злобу на мир, где её обижают и люди, и другие собаки. зимой она находит пустующую дачу, поселяется под её террасой и бескорыстно её сторожит.
весной приезжают дачники. первой собака знакомится с девушкой, гимназисткой лёлей. при первой встрече собака её пугает, выпрыгивает из-за кустов и отрывает кусок от платья. со временем люди привыкают к ней и ей кличку кусака. добрые дачники подкармливают собаку, а кусака с каждым днём уменьшает на один шаг расстояние между собой и людьми, но подойти поближе всё ещё боится. лёля всё-таки подходит к кусаке и гладит её. так второй раз в жизни собака доверилась человеку. с этого момента кусака преображается, теперь она принадлежит людям и по праву служит им.
осенью лёля вместе с семьёй уезжает в город. кусаку жалко, но с собой в квартиру собаку брать нельзя. перед отъездом девушка приходит в сад, находит собаку. вместе они выходят на шоссе. «скучно» — говорит лёля, и идёт назад, а о собаке вспоминает только на вокзале.
собака долго мечется по уехавших людей. вернувшись на дачу и осознав, что снова осталась одна, она громко воет от одиночества
Нещодавно я прочитала п'єсу Г. Ібсена 'Ляльковий дім',що дуже мене вразила і залишила в роздумах на деякий час. Читаючи, я проводила паралелі між собою і головною героїнею Норою. Я разом із нею думала,як вчиню в той,чи іншій ситуаціях.
Для менете цей твір дороговказ,що вчить не поспішати дорослішати і вибирати лише правильних та достойних людей поруч. Родина Хельмерів гралася в почуття,а несправжність відносин дивувала,як люди навколо не помічають цього ліцемірства. Нора справді кохала Торвальда,і саме через це поставила свою честь під загрозу,підписавши докменти підписом батька. Жінка хотіла врятувати чоловіка від хвороби,адля цього потрібні були гроші. Дівчина розуміла,якщо омана розкриється,то Торвальд буде дуже злий,не звертаючи уваги на добрі наміри. Дізнавшись про махінації дружини,замість підтримки, Нора отримала лише гнів і непорозуміння з його боку. Насправді ж Торвальд хвилювався за свій статус,за те,як до нього ставитимуться люди. Після моралей та криків,людина,що розповіла таємницю Нори пообіцяла не розголошувати про це,одразу ж чоловік змінився,пригорнувши до себе жінку і вибачаючись казав,що все буде добре. Зрозумівши,що Торвальд не цінує Нору і не рахується з ії думками,а просто співіснує,неначе з лялькою-вона пішла. Нора хотіла побачити справжнє,вільне життя і знайти себе,в чому я ії підтримую.
Через відкритий фінал,у кожного будуть свої думки,щодо вчинку і майбутнього Нори. Але після прочитання,я зрозуміла-це одна з найкращих п'єс,яку я читала.Вона вчить нас бути із тими людьми,хто нас цінує і поважає,а не нехтує нашими почуттями і думками