М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
svetlanagilman1
svetlanagilman1
10.12.2021 11:38 •  Литература

1. До періоду «Трьох літ» не належить твір Т. Шевченка:

А) «Кавказ»

Б) «Сон»

В) «Великий льох»

Г) «І мертвим, і живим…»

Д) «Причинна»

2. У підзаголовку автор назвав поему «Сон»

А) одою

Б) посланням

В) комедією

Г) містерією

Д) гімном

3. Вступна частина поеми (рядки 1-48) є своєрідною трансформацією поглиблених образно й соціально мотивів твору

А) Є. Гребінки

Б) Г. Сковороди

В) І. Котляревського

Г) І. Франка

Д) Лесі Українки

4. До проблем, що розкривається в поемі «Сон», НЕ належить:

А) ігнорування фольклорних традицій

Б) зденаціоналізованих перевертнів, що служать імперському режимові

В) колоніального гноблення України – винищення на канальних роботах козацьких полків – цвіту народу

Г) політичного терору

Д) кріпосництва

5. У рядках поеми «Сон» «Поставив столицю на їх трупах катованих!» ідеться про місто

А) Київ

Б) Москву

В) Суботів

Г) Петербург

Д) Чигирин

6. Персонажами поеми «Сон», які «Сміються та лають батьків своїх, що змалечку цвенькать не навчили по-німецькій..» є

А) знедолені заробітчани

Б) пани «пикаті, пузаті»

В) «землячки-перевертні»

Г) цар і цариця

Д) політичні в’язні, яких герой-оповідач побачив у Сибіру

7. Ліричний герой поеми мандрував по небу, аби

А) поспілкуватися з Богом

Б) дослідити життя в підхмар’ї

В) відчути радість і насолоду від польоту

Г) віднайти на краю світу рай

Д) зустрітися з душами померлих родичів

8. В уривку з поеми «…Тополі по волі стоять собі, мов сторожа, розмовляють з полем…» виділені слова є прикладом

А) тавтології

Б) персоніфікації

В) метонімії

Г) гіперболи

Д) оксиморону

9. Сцена «генерального мордобитія» в поемі, за словами І. Франка, сприймається як

А) система заохочень і покарань наближених до царя осіб

Б) сатирично-гумористичне зображення взаємин царської обслуги різного рівня

В) символ заклику до скасування правління царату

Г) символ руйнування існуючої системи напередодні встановлення нової

Д) сатиричний символ державної «механіки» царизму, своєрідна політична метафора, що унаочнює ієрархію насильства, на якому тримається царська влада

10. Монументальний образ Петра І в поемі, що втілює ідею імперської величі, Т. Шевченко розвінчує за до А) бурлескного зниження

Б) шаржованого зображення

В) використання іронії

Г) правдивого, неприкрашеного зображення

Д) алегорії

11. Птах, який супроводжував політ оповідача, – це

А) сокіл

Б) орел

В) сова

Г) жайворонок

Д) ворон

12. У поемі «Сон» Т. Шевченко використовує сміх як

А) створення нових реалій бурлескно-травестійного жанру

Б) розважання, відволікання від надто серйозних проблем

В) продовження традицій Езопа у приховуванні правди

Г) прийом знищення, заперечення, гострого висміювання й глумління над світом насильства і зла

Д) традиційний прийом для української літератури

👇
Ответ:
CatTv2006
CatTv2006
10.12.2021

3

8

10в

11в

12г

4,6(5 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
андрей12212
андрей12212
10.12.2021
                                       "Бумс-кара-бумс!"                                                   Жил-был домовёнок Степашка и как-то раз пошёл он гулять по дому. Шёл, шёл и встретил крысу-колдунью. Она к нему пристла: - Ну что , Степашечка всё не ростёшь и не ростёшь, дай-ка колдону и выростишь!
Степашка решил:"Посмотрим!" и говорит: - Ну давай! Пошли они в нору к крысе. Крыса что то долгу бурчала, лила в котёл всё что под руку поподалось. И вдруг забыла поседние волшебное слово, а Степашка как крикнет: БУМС-КАРА-БУМС! Крыса чуть не оглохна, а в котелке пузырь на дулся и лопнул в воздухе, крыса Степашке выпить дала с тех пор и Степашка вырос и крыса узнала новое волшебное слово!
4,4(21 оценок)
Ответ:
mrgrabik
mrgrabik
10.12.2021
Илья Муромец - один из главных героев древнерусских былин. Богатырь, воплощающий в себе народного героя-воина. Согласно былинам, возле города Мурома, в селе Крачарово жил крестьянский сын Илья Муромец. Ему было 33 года и он не мог ходить с рождения. Так он и сидел на печи все время, пока его родители работали в поле. Однажды, когда дома никого, кроме Ильи, не было, постучались в окошко два странника - калики - и попросили их пустить. На что Илья ответил:
- Не могу вам отворить - не могу ходить, не владею своими ногами.
Но калики, будто не слыша, снова стучат - отвори, мол. Илья Муромец вновь повторил. Третий раз стучат калики. Тогда Илья вдруг встал и пошел на своих ногах. Отворил дверь странникам. А те зашли в дом, положили на стол крест и налили какой-то напиток в чарку (стакан, посуда). Дали выпить Илюше. Тот выпил и почувствовал, как по его телу разливается сила богатырская.
И сказали ему калики:
- Будешь ты, Илья, великий богатырь! Не будет тебе равных в бою. Теперь пойди в поле, увидишь там мужичка, который продат жеребца - купи у него, не торгуясь. Да выходи жеребца - верный конь тебе будет. 
Только сказали это калики, как растворились в воздухе. Илья подивился чуду, дождался родителей с поля (они были очень рады его исцелению) и, попрощавшись с ними, пошел искать мужичка, продавца жеребенка. Илья Муромец сделал все, как велели калики. И стал великим богатырем. Он совершил немало подвигов. Один из самых известных подвигов - повержение Соловья-разбойника, грабившего мирных жителей
4,4(21 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ