Осень. Отзвенело лето, улетают птицы, И приходит осень в платье золотистом Меня видеть рады? Вы меня узнали? Шлю привет осенний всем, кто в этом зале. Я – Осень. Я лучшее время природы, Хотя прихожу с дождем, непогодой. Я вас осыпаю таким урожаем! Я самая щедрая! Я – золотая! Устраивать праздники я мастерица! Пусть все листопадом сейчас закружится, Пусть листьев осенних обрушится шквал, Я всех приглашаю на свой карнавал! Итак, друзья, пора настала Узнать программу карнавала. Сегодня будем мы играть, Петь песни, весело плясать. Главное в программе – чудо из чудес – Путешествие в сказочный лес! А мы не будем с вами понапрасну время терять, Всем предлагаю поиграть. Кто из вас определит, какому дереву листок принадлежит? (Осень показывает листья, дети называют деревья) А кто живет в сказке? Их знаете вы: Живут в лесной сказке чудо-грибы. Один из них – король грибного леса, Он самый-самый известный, Всеми грибами он почитаемый, Всеми грибами он уважаемый! Примостился у дорожки Гриб с красивой белой ножкой, Сам себя он спрятал Под шоколадной шляпой. (Белый гриб) ответ ваш совершенно верный: Этот гриб зовется белым. А еще каждый грибник Его называет гриб-боровик. Не будем с вами медлить, дети: Аплодисментами давайте гостя встретим! Боровик. (выходит и поет на мотив «Я весь день сижу из м/ф про кота Леопольда) Под кустом сижу, сквозь листву в даль гляжу, Над собой держу зонтик из цветка. Шляпки не видно под густой травою, Ловко я спрятался здесь от грибника. Кто душой влюблен в голубой небосклон, В листья и траву, в каждого зверька, Ласково встречу стороной лесною, Полною будет корзинка грибника. (Говорит) К вам на праздник я, ребята, Торопился и спешил И с собою много разных игр чудесных захватил. Будем мы сегодня с вами веселиться и играть, Ни минуты, ни секунды не придется вам скучать. Но вначале расскажу вам о своих друзьях- грибах! Очень любим мы, ребята, прятаться от вас в лесах. Схоронимся под кусточком, Спрячем шляпку под листочком И сидим украдкой – Мы играем в прятки. А начнем мы по порядку: Отгадайте о грибах загадки. Знают взрослые и дети: Нет грибов дружней, чем эти. На пеньках растут в лесу, Как веснушки на носу. (ОПЯТА) Он пузатенький сидит, Из-под кустика глядит. С белой ножкою внизу, С темной шапкой наверху. (БЕЛЫЙ ГРИБ)
Головний герой казки дід спочатку робив погані вчинки: зрубав дерево, зруйнував хатку хухи-моховинки, кинув сокирою, щоб убити хуху, та тільки поранив їй ніжку. але після того як хухи врятували йому життя, дід змінив свою думку про цих істот і віднині розповідав людям про них тільки гарне. фантастичні істоти в казці — хухи лісові, пе-черниці, очеретянки, бур’янки, степовички, байрачні, левадні та хо, зокрема хо-суковик, лісовик добро і зло в казці «хуха-моховинка» носії добра в казці — хухи та хо. носій зла — дід, який спочатку зруйнував житло моховинки, а потім зробив її кривою на все життя. та василь королів-старий розриває коло зла. коли дідові потрібна була , хуха-моховинка забула свої образи і врятувала його та ще й покликала інших лісових істот. у казці «хуха-моховинка» королева-старого добро несуть фантастичні істоти, а зло — людина. опис зовнішності хухи-моховинки хуха-моховинка це дуже маленька й легенька лісова істота.вона м’яка на дотик,вкрита довгою зеленою вовною,має голі мордочку і лапки.хуха маленька як кошенятко.вона вірна й товариська,якщо у якоїсь тваринки лихо — завжди .ще вона дуже працьовита. «як і всі інші хухи, моховинка так само мала мінливу вовничку, яка враз сама собою робилася того кольору, що й ті речі, біля яких бувають хухи. моховинка найчастіше була зеленою, бо рідко відбігала від своєї зеленої хатки. але ж коли вона бігала по соснових старих глянцях, що лежали на землі, то ставала такою ж рудувато-червоною, як вони. біля потоку була вона блакитною, як вода, на піску — жовтою, як пісок, між кущами шипшини — рожевою, на вересі — фіалковою, на снігу ставала білою». «була вона й сама пухка, як мох. мала довгу вовничку, що, мов шовком, вкривало все її тільце. сама тільки мордочка була голенька й нагадувала садову жовто-фіалкову квіточку — «братики». та були ще в неї голенькі зісподу, рожеві лапки». «хухи не можуть говорити, доки бувають невидимі. вони тільки пищать, як мишки, або муркочуть, як котики. сили вони також не мають, бо легенькі, як пушинка, а м’якенькі, як вата». чого вчить казка»хуха-моховинка»? казка вчить нас любити і берегти природу, тварин, людей. засуджує тих людей, що незаконно рубають дерева, неуважно ставляться до тварин. слід пам’ятати слова з біблії про те, що на зло потрібно відповідати добром. і тоді добро повернеться.
