Древние люди далеко не всегда считали грозу и молнию, а также сопровождающий их раскат грома проявлением гнева богов. Например, для эллинов гром и молния являлись символами верховной власти, тогда как этруски считали их знамениями: если вспышка молнии была замечена с восточной стороны, это означало, что всё будет хорошо, а если сверкала на западе или северо-западе – наоборот.
Идею этрусков переняли римляне, которые были убеждены, что удар молнии с правой стороны является достаточным основанием, чтобы отложить все планы на сутки. Интересная трактовка небесных искр была у японцев. Две ваджры (молнии) считались символами Айдзен-мео, бога сострадания: одна искра находилась на голове божества, другую он держал в руках, подавляя нею все негативные желания человечества.
СОДЕРЖАНИЕ:
1 Небесные искры
2 Раскаты грома
3 Удивительный огненный шар
4 Что делать в грозу
Традиційно в березні ми вшановуємо пам'ять видатного поета, письменника, Пророка українського народу Тараса Григоровича Шевченка.
З нагоди відзначення 201-ї річниці з дня народження Кобзаря на дефектологічному факультеті відбулись «Шевченківські читання».
Метою заходу було вшанування пам`яті Тараса Шевченка, узагальнення та конкретизація знань студентів про Великого Кобзаря як громадянина, митця й людину; розкриття полум'яної любові автора до України, його мрії і віри в перемогу волі, правди, справедливості.
Нині, як ніколи, перед нами постає питання об’єднання суспільства у патріотичних рухах за незалежність і цілісність української держави, виховання у молоді любові до рідної землі, бажання знати більше про історію нашої держави, її видатних постатей, національних героїв. У цьому аспекті вивчення і популяризація творчої спадщини великого українського поета, прозаїка, драматурга, художника, етнографа, пророка Т. Г. Шевченка – одне із важливих завдань виховання.
Студенти переглянули біографічний фільм «Обличчя української історії», який дозволив глибше проникнути в героїчну та сповнену випробувань долю Великого Кобзаря, розкрити образ геніального поета, визначити чинники, які вплинули на загартування духу істинного патріота рідної України. Було наголошено, що найбільшим багатством для Кобзаря була завжди незалежність і воля українського народу. Найкращою зброєю для нього було слово, а єдиним прагненням завжди була істина і справедливість. Минають віки, стираються написи на камені. Тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка – живе і вічне. Вивчаймо його, думаймо над його істиною, виконуймо заповіти, які посилав він синам свого народу.