М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
dtgyhyccubbycy
dtgyhyccubbycy
17.08.2022 03:08 •  Литература

Это очень Составьте описание хозяйки медной горы, из сказки Бажова «Медной горы хозяйка» по плану.
1. Место хозяйки медной горы (главный герой или второстепенный герой и т.д.)
2. Внешность
3. Поступки
4. Речь
5. Условия жизни.
6. Отношение к окружающим.
Напишет хотя бы два пункта

👇
Ответ:
crissimakova20
crissimakova20
17.08.2022

ответ:Хозяйка Медной горы-это сказочное существо,охраняющее богатства Уральских гор.Волшебная зелёная ящерица,с головой девушки,может обращаться в красивую,статную девицу,с черной косой.Зеленоглазая,одетая в шелка красавица,с статной поступью и мудрыми речами.  Хозяйка очень подвижная,шустрая ,любит пошутить и посмеяться.Как волшебное существо,она мудрит с путниками,которых встречает.Подвергая их искушениям,Хозяйка испытывает мастеров.Многих губит,но и многих одаривает.Местные жители избегают встреч с ней,не зная,чем встреча может закончится.Войско Хозяйки-малахитовые ящерки,которые выполняют её приказы.

 Речь Хозяйки -это приказания,она привыкла повелевать.Все кто встречался с ней,получали указания,но Хозяйка никогда не лукавила,она прямая в общении ,речи её полны мудрости и знаний.Если надо,она может и попросить,как просила Степана,когда он ей Хозяйка бездушна,она называет себя "каменной девкой".Она может превращать горные породы в обманку,чтобы мастера не смогли найти залежи и начать выработку.Мало обещает,но всегда выполняет обещания.Богатства Хозяйки Медной горы несметны,она щедро одаривает тех,кто ей нравится.Степан ей Красногорский рудник,в награду он получил вольную.  Хозяйка-ясновидящее существо,она видит будущее и предсказывает судьбы людей.Встреча с ней не приносит счастья.Она просит Степана забыть о ней,но он не в силах.Хозяйка полюбила Степана,она оценила его верность Настеньке,но когда мастер умирает,Хозяйка оплакивает его,как простая девушка.

 Местные жители избегали встреч с Хозяйкой Медной горы,зная её нрав и опасаясь несчастий,которые эти встречи могли принести.

4,7(60 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
vfeukb59Pavek
vfeukb59Pavek
17.08.2022
Привет! Написала для тебя сочинение, кстати, эта дикая история в самом деле приключилась со мной, причем совсем недавно:D        Однажды я гуляла со своей подругой. Мы разговаривали "о вечном"-о косметике, о моде, о мальчиках. Неожиданно я почувствовала, что что-то здесь не так. Я не сразу обратила внимание на странное ощущение на правой ноге. Вдруг меня окликнула незнакомая женщина: Девушка, простите, но вы надели разные ботинки!  Я растерянно посмотрела на ноги. Батюшки! Действительно, левая моя ступня, как и положено, была обута в модный остроносый сапожок. На правой же красовался ботинок старшего брата. "Теперь понятно, почему мне так неудобно идти"подумала я. Подружка моя покатывалась со смеху. Я для порядка треснула ее сумочкой и скорей побежала домой. По дороге я пережила несколько довольно неприятных моментов. Возле супермаркета я встретила Петю Смирнова, по которому сохла в 3 классе. Это была страшная тайна-ее знала вся школа. Завернув за угол, я лихорадочно принялась натягивать штанину на ботинок 41 размера, поклявшись в душе, что никогда в жизни не надену узких брюк.  Вернувшись домой, я бросилась на поиски своего сапога. НИгде нет! Я Перевернула шкаф для обуви, заглянула под ковер, обшарила все углы. Вскоре пришел из института брат. Понятное дело, он был не в  восторге от приключений его правого ботинка, но, тем не менее, взялся мне Мы передвинули все шкафы, комоды и столы, вытащили все из кладовки. Когда вернулась с работы мама, нам не поздоровилось. Сапог мы так и не нашли, и на следующий день я отправилась в школу в осенних ботильонах. На перемене я перерыла весь школьный гардероб, заглянула в физкультурную раздевалку и по всем кабинетом. Активное участие в поисках приняли мои замечательные одноклассники и, как ни странно, учителя. Так и не нашли. Я мысленно попрощалась со своими верными сапогами, что могли верой и правдой отслужить мне еще как минимум две зимы, и пошла домой. Каково же было мое изумление,когда, при\дя домой, я увидела на коврики в прихожей... два моих любименьких сапожка! Дома был только папа, он пришел с работы на обед. "Где ты нашел мой сапог?"набросилась я на него. ПАпа поперхнулся чаем и удивленно спросил: "В смысле-где? Они оба лежали в фиолетовой коробке на окне. Кстати, а почему это мой комод с рабочими бумагами стоит ящиками к стенке?" Не дослушав его, я помчалась к подоконнику. Там стояла пустая фиолетовая коробка-ни я, ни брат, не могли вспомнить, заглядывали ли мы в нее и вообще-была ли она  там вчера? Мистика!
4,5(17 оценок)
Ответ:
BarsegyanDiana70
BarsegyanDiana70
17.08.2022
Данте народився в 1265 р. у сім'ї флорентійського дворянина аліг'єро ді беллінчоне л'аліг'еро. сина назвали дуранте, — данте. батько данте володів будинками, земельними маєтками, мав середній на той час прибуток. мати померла рано, і данте не пам'ятав її. коли данте виповнилося 9 років, він зустрів на вулиці свою ровесницю, доньку сусіда портінарі на ім'я беатріче. ця перша зустріч зворушила душу хлопчика і створила в його уяві нетлінний образ кохання, що згодом увійшов у його творчість. про дівчину в яскраво-червоному вбранні як про втілення вічно жіночого данте розповів у своїй першій книзі «нове життя» (1295). поет пише про те, як розквітло й оновилося його життя, осяяне коханням до беатріче. наприкінці xiii ст. флоренція опинилась у центрі жорстокої політичної бо­ротьби. особливої гостроти набули суперечки між гібелінами (дворянська партія, що виступала за об'єднання країни під владою німецького імператора) і гвельфами (торгово-промислова партія, яка об'єднала прибічників папи римського). вреш­ті-решт гвельфи перемогли. данте, прибічник гвельфів, бере активну участь у су­спільному житті флоренції: він обіймає почесну посаду пріора, виконує диплома­тичні доручення, веде переговори в римі з папою боніфацієм viii. але в таборі гвельфів немає згоди. гвельфи розділилися на «чорних» (оптиматів) і «білих» (пополанів). данте був завзятим «білим» і разом з іншими цехами боровся проти панування «чорних». поет відстоював інтереси різних прошарків народу, плекав надії на об'єднання італії, удосконалення суспільного життя, де здібності людини зможуть виявитися вповні. внутрішньоміська боротьба була тривалою і жорсто­кою, але 1302 р. «чорні» взяли гору. данте у той час був у римі, і його заочно засудили до вигнання з флоренції. у вироку говорилося, що його спалять живим, якщо він наважиться повернутися в місто. так почалася пора поневірянь данте. він говорив, що зрозумів, «який гіркий хліб чужий, як тяжко підніматися чужи­ми ». розпові, що данте побував майже в усіх містах італії, шука­ючи притулку. самотність на чужині (його дружина джемма донаті залишилась у флоренції), розчарування в папській партії гвельфів, страх за майбутнє рідного міста — усе це поета до сподівань на владу імператора. у 1310 р. німець; кий імператор генріх vii вступив із військом в італію, і запальний поет оголосив себе його прихильником. трактат «про монархію» втілює віру автора в ідеально­го монарха, який служить народозі і не залежить від церкви й панства. але генріх vii незабаром помер, і надія данте на повернення на батьківщину померла разом із ним. останні шість років данте провів у равенні, де й закінчив свій життєвий шлях 14 вересня 1321 року. крім «нового життя», перу данте належать й інші твори. наприклад, у фі­лософському творі «бенкет» (1304) письменник утверджує природну схильність людей до пізнання, що є «найвищим досягненням життя». у трактаті «про на­родну красномовність» (1304) данте уславлює красу й велич народної італійської мови, але він не заперечував значення латини, яка, на його думку, може залиши­тися мовою науки й літератури. данте цілком справедливо вважається основоположником італійської літера­турної мови, яка, за його словами, може стати кроком до об'єднання італії. найбільш відомий твір данте — поема «божественна комедія», яку поет роз­почав приблизно у 1307—1313 рр. і завершив у 1321 р., незадовго до смерті.незабудь добавить в друзья, и поблагодорить)
4,7(17 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ