Ми продовжуємо подорж у світ літературних героїв, які відстоюють власні погляди, припускаються помилок та шукають відповіді на свої питання, намагаються знайти себе, своє призначення, замислюються над своїм існуванням. Особливо плідною може стати зустріч з видатним англійським драматургом Джорджом Бернардом Шоу. Пропоную тобі прочитати його відомий твір «Пігмаліон» і відповісти на цікаві питання.
Завдання літературного диктанту
Напишіть заміть трьох крапок відповідь для кожного речення, вказавши його номер.
1. Жанр драми «Пігмаліон» - …
2. Місце дії п’єси …
3. Квіткарка вперше з’являється …
4. Квіткарку Б. Шоу звати …
5. «На ній чорний солом’яний капелюшок, що за свій вік набрався лондонського … й … і вряд чи бачив коли-небудь щітку».
6. Літній джентльмен – це …
7. Мрія Елізи – отримати роботу в …
8. Елайза з’являється в будинку Хігінса з метою …
9. Даючи уроки англійської мови американським мільйонеркам, Хігінс ставився до них, як до …
10. «Дайте мені три місяці – і ця дівчина зійде в мене за …».
11. «Я виграла вам …, а ви навіть про мене не подумали».
12. Пікерінг ставився до Елайзи як до …
13. Містер Дулітл був …, а працював …
14. Теми, на які дозволено було говорити Елайзі, перебуваючи в місіс Хігінс, це - …
15. «Вона шедевр твого … й … своєї кравчині».
16. Експеримент Хігінса над Елайзою Дулітл тривав …
17. «Слава Богу, що все скінчилося?» Що скінчилося?
18. Після експерименту та сварки Елайза провела ніч …
19. «Щасливий той, хто заробляє на життя своїм …».
20. «Розумієте, різниця між … і … полягає не в умінні зі смаком вдягатися чи правильно говорити – цього можна навчитися – і не в тому, як вона поводиться, а в тому, як поводяться з нею інші».
21. «Я погодився на цей експеримент і відтак узяв на себе відповідальність за …».
22. «Кілька місяців уже минули, і вона робить Одна з найпоширеніших форм лондонського діалекту, яким розмовляє населення східної частини Лондона – це …
В данном поэтическом произведении автор искусно соединил старину, моменты русской истории и время, в котором жил поэт. Например, образ Руслана у него сродни образу легендарных русских богатырей, он такой же храбрый и мужественный, а вот Людмила благодаря своей некоторой беспечности, кокетливости и легкомыслию, наоборот ближе к барышням именно пушкинской эпохи. Самым важным для поэта была показать в произведении торжество добра над злом, победу светлого начала над темными, мрачными силами.
После появления в 1820 году поэмы в печати, она практически сразу принесла поэту заслуженную славу. Отличаясь легкостью, ироничностью, возвышенностью, грациозностью и свежестью она являлась глубоко оригинальным произведением, в котором были талантливо перемешаны различные жанры, традиции и стили, сразу покорявшие умы и сердца читателей того времени. Некоторые критики осуждали использование в поэме нарочито простонародных оборотов речи, не всем была понятна необычная техника автора и непривычная позиция его как рассказчика.