ответ:Том - головний герой оповідання "Усмішка" Рея Бредбері. Він дуже кмітливий та розумний. Проте, він не перестає буди дитиною. Том щирий, відкритий, добрий, як і більшість дітей. Він не здатен на зраду, підлість. Стоячи серед руїн, він зумів роздивитися те, про що дорослі вже давно забули. Це це говорить про те, що він мав добре серце і тонку натуру. Цей хлопчик витримав екзамен на людяність. Він єдиний не зміг плюнути в картину. Том відмітив, що вона гарна. Він зберігає усмішку Джоконди як реліквію. Це – символ вічності мистецтва, духовної краси, морального перетворення, зростання людини. Добро і краса перемогли в ній. Через образ Тома письменник висловлює свій оптимізм, віру в те, що усмішка Джоконди завжди хвилюватиме душі людей. Рей Бредбері переконаний, що науково – технічний розвиток обов’язково має супроводжуватися розвитком духовним. Він вірить в те, що світ від загибелі врятують краса, гармонія, розуміння і відчуття Прекрасного.
Сергей Смирнов проделал просто колоссальную работу: не только собрал материал для написания этой книги и поведал всему миру о героизме защитников крепости, но и многим из них, кого Родина так или иначе "отблагодарила", реабилитироваться, восстановиться в партии. На страницах книги Сергей Сергеевич не раз восхищается скромностью защитников, которые не считают свое героическое поведение чем-то особенным, выходящим за рамки, а ведь сам ведет себя точно так же - ни разу в его повествовании не мелькнула даже искорка хвастовства.
Если начать расписывать все чувства, что возникли при чтении этой книги, не хватит слов. Назову только два: гордость и благодарность.
Гордость за этих людей, что по сию пору являются для всего мира воплощением стойкости и крепости духа; за то, что родилась в одной из стран, давших миру таких потрясающих людей. Бесконечную благодарность за их борьбу, силу и веру, за то, что не сдавались, за то, что защищали. Вечная слава героям!
Если взять факты и вырвать их из жизни, то получится вот что: студент Родион Раскольников – преступник, жестоко и кроваво расправившийся с двумя женщинами. В таком видении, он, несомненно – преступник. Но если попробовать разложить его поступки по полочкам, то категоричность выводов может резко поубавиться.
Красавец Раскольников и в поступках, и в мыслях своих благороден и бескорыстен. Воспринимая чужое горе близко к сердцу, он чужих детей, рискуя жизнью, отдает последнее отцу своего погибшего товарища с похоронами едва знакомому Мармеладову. Раскольников вызывает восхищение и уважение всех, кто с ним знаком. И неважно: друзья ли это Соня и Разумихин или следователь Порфирий Петрович, разгадавший его преступление.
Тонкий и острый ум Родиона, в условиях нищеты и тупиковости ситуации, рождает чудовищную по абсурдности теорию вседозволенности. Устав от своих и чужих мытарств, Раскольников начинает следовать своим мыслям, кажущуюся правильность которых подтверждают его знакомые Свидригайлов и Лужин. Эти двое уверены, что злоба и сила – две составляющие успеха в жизни и обладателям этих качеств как раз и "все дозволено". Перешагнувший через кровь Раскольников ищет подтверждения своей теории в словах злодея Свидригайлова и находит их.
Но теория, призванная вывести Раскольникова из тупика не только не улучшает жизни студента, но и загоняет его в самый глухой угол, вызвав к жизни понимание ее несостоятельности. Исправить уже ничего нельзя, и на место предполагаемого сильного человека приходит тварь дрожащая, живущая в вечном страхе разоблачения, с пониманием собственной ничтожности и бессмысленности совершенного злодейства.
Гнет совести на фоне обостренного человеколюбия и есть трагедией Раскольникова, в общем-то, неплохого парня, только лишь глубоко заплутавшего в идеях и теориях.
ответ:Том - головний герой оповідання "Усмішка" Рея Бредбері. Він дуже кмітливий та розумний. Проте, він не перестає буди дитиною. Том щирий, відкритий, добрий, як і більшість дітей. Він не здатен на зраду, підлість. Стоячи серед руїн, він зумів роздивитися те, про що дорослі вже давно забули. Це це говорить про те, що він мав добре серце і тонку натуру. Цей хлопчик витримав екзамен на людяність. Він єдиний не зміг плюнути в картину. Том відмітив, що вона гарна. Він зберігає усмішку Джоконди як реліквію. Це – символ вічності мистецтва, духовної краси, морального перетворення, зростання людини. Добро і краса перемогли в ній. Через образ Тома письменник висловлює свій оптимізм, віру в те, що усмішка Джоконди завжди хвилюватиме душі людей. Рей Бредбері переконаний, що науково – технічний розвиток обов’язково має супроводжуватися розвитком духовним. Він вірить в те, що світ від загибелі врятують краса, гармонія, розуміння і відчуття Прекрасного.
Объяснение: