Знайшла 4 характерні ознаки постмодернізму
Объяснение:
У Андруховича в вірші "Пісні мандрівного спудея" наявні характерні ознаки постмодернізму:
1. Чіткий образ оповідача:
"Агов, мої маленькі чортенята! / З-під свити я вас випущу на світ"; "Я — ваш отець, тож будьте мені вірні!"; "І постарайтесь, я вас дуже ".
2. Іронічність та пародійність:
Я — ваш отець, тож будьте мені вірні! / (які невірні рими в "голові!)"; "Ті рими — вчителям наперекір / (у вчителів, здається, перекір)!"
3. Алюзія (натяк) на історію у самій назві:
"Пісні мандрівного спудея"
Спудеï — це студенти академiй у давнину. Часто на канiкулах вони мандрували мiстами й селами, спiвали пiсень, розказували вiршi (якi часто самi й складали), щоб прогодувати себе, а також показати свою поетичну вправнiсть.
4. Використання підкреслено ігрового стилю:
"Агов, мої маленькі чортенята!"
Объяснение:
В Белгородской крепости начинается беспокойство. Капитан Миронов получает приказ от генерала подготовить крепость к нападению бунтовщиков и разбойников. Емельян Пугачев, назвавший себя Петром III, бежал из под стражи и наводил ужас на окрестности. По слухам он уже захватил несколько крепостей и подбирался к Белгороду. Рассчитывать на победу с 4 офицерами и армейскими «инвалидами» не приходилось. Встревоженный слухами о захвате соседней крепости и казни офицеров, капитан Миронов решил отправить Машу и Василису Егоровну в Оренбург, где крепость крепче. Жена капитана высказывается против отъезда, и решает не оставлять мужа в трудную минуту. Маша прощается с Петром, но уехать из крепости ей не удаётся.