Немає навіть сенсу спорити, що краще - бути духовно багатим або мати матеріальне багатство, тобто багато грошей. Матеріальне багатство доволі легко втратити, а от духовне багатство залишиться з людиною назавжди. До того ж, одне іншому не заважає: можна бути багатим і духовно, і матеріально. А ті, хто вважають, що матеріальне багатство вище за духовне, самі скоріш за все є духовно бідними людьми.Духовне багатство не продається і не купляється. Мудрість, моральна чистота, чесність та порядність, чуйність, людяність, широта душі - жодну з цих чеснот не можна купити за гроші. Не купити за гроші й повагу та любов оточуючих, які дістаються духовно багатій людині. Духовно багаті люди - це зразок, на який треба рівнятися всім, якщо ми хочемо, щоб наше життя змінювалося на краще.
Пряник в виде коня с розовой гривой был мечтой всех ребят деревни .Витя мог его заслужить .Но помешали обстоятельства в виде "левонтьевских "хулиганов .Внук обманул бабушку ,но она все равно купила ему пряник .Почему? Во -первых ,она его любила ,Во - вторых ,жалела,ведь он был сиротой Но самое главное ,она знала ,что он неплохой мальчишка ,она верила ,что он раскается ,поэтому пряник купила ,а вручила ему его после искреннего раскаяния и извинения ..И наконец ,думаю ,мудрая бабушка преподала внуку урок благородства и доброты .И писатель сказал ,что с тех пор старался никогда не обманывать Урок пошел впрок
