ответ: Смiх творiв П. Глазового спрямований проти рiзноманiтних вад та поганих людських звичок.
Чим подобаються менi байки сучасного письменника Павла Глазового?
Байки Павла Глазового дуже люблять у нашiй сiм'ï, а декiлька збiрок його гумористичних творiв у родиннiй бiблiотецi навiть видiленi окремо. Ми ïх часто читаємо, коли збираємося разом або коли до нас приходять гостi. Всi захоплено i весело слухають дотепнi вiршi, гуморески, пародiï, сатиричнi мiнiатюри, епiграми. Та менi найбiльше подобаються байки.
У них П. Глазовий використовує образи тварин, але за ними ми бачимо конкретних людей з вадами ïх поведiнки. У байках можна зустрiти ледарiв, бездарних "талантiв", невихованих "розумникiв", людей iз спотвореною мораллю та духовнiстю. Скiльки байок - стiльки й тем! Особисто менi дуже подобаються байки з циклу "Езопiвськi усмiшки", в яких подiï античного часу неначе перемiстилися на нашу украïнську землю.
Iнколи героями байок поета стають окремi речi ("Байка про табличку", "Причеп") або люди ("Тарас Бульба у Києвi", "Руськомовний депутат" та iншi). Їх не можна читати без смiху, але смiх цей - не заради смiху, бо ним Глазовий карає суспiльнi вади. Вiн хоче, щоб люди прагнули позбутися потворних рис. Байкар звертає нашу увагу на негативнi явища сучасного життя, за разом з ним поглузувати над ними i зробити власний висновок.
Глазовий часто закiнчує свою байку повчальною мораллю, а кожний читач або слухач прислухається до поради автора i обов'язково замислюється. Потiм вже нiколи не повториш у власному життi такий самий або схожий вчинок, бо над ним сам же й смiявся!
Менi подобається у байках П. Глазового все: i веселий смiх, i дотепнi висновки, i проста народна мова. Вони захоплюють уяву своïми кумедними ситуацiями i мудро вчать. Тому менi хочеться погодитися iз словами знаменитого гумориста:
ЕМОЦІЇ — особливий клас психічних станів, які відображають ставлення людини до навколишнього світу, до інших людей, до самої себе та до результатів своєї діяльності.Види емоційПримітивні (нижчі) — переживання, пов’язані із задоволенням або незадоволенням фізіологічних потреб.Вищі — переживання, які виникають на ґрунті задоволення духовних потреб.Позитивні — емоції, що пов’язані із задоволенням потреб.Негативні — емоції, які викликають почуття незадоволення і вимагають зміни ситуації.Стенічні — емоції, які підвищують життєдіяльність людини, посилюють активність.Астенічні — емоції, які пригнічують життєдіяльність організму, знижують енергію суб’єкта.Властивості емоційПолярність — вказує на можливість зміни будь-якої емоції, на її протилежність (задоволення — незадоволення; радість — горе; любов — ненависть).Інтегральність — домінування відносно інших станів та реакцій, охопленість всього організму. Зв’язок із життєдіяльністю організму: з органами кровообігу, дихання, травлення, залоз внутрішньої та зовнішньої секреції.Амбівалентність — одночасне переживання протилежних емоцій (сльози радості, муки творчості).Інтенсивність — властивість, яка свідчить про ступінь вираженості емоційного явища.Тривалість емоційних явищ характеризується часом їх існування. Активність — здатність емоцій стенічним (підсилюючим) або астенічним (пригнічуючим) чином впливати на діяльність.Глибина емоційних явищ залежить від того, якими подіями — пересічними чи життєво важливими — вона викликана, а також від того, в якому зв’язку між собою перебувають ці явища.Емоції і почуття, так само як і психічні процеси, забезпечують відображення та пізнання навколишнього світу. Але, на відміну від сприймання, пам’яті, мислення, емоції і почуття відбивають реальну дійсність у формі переживань. Пізнаючи світ, людина по-різному сприймає предмети і явища. Одні події викликають захоплення, інші — печаль, гнів тощо. Захоплення, гнів, радість — все це прояви суб’єктивного ставлення людини до навколишніх предметів і явищ, емоційні переживання її. Отже, емоції — це психічне відображення у формі переживання життєвого смислу явищ і ситуацій. В емоційних переживаннях відбивається життєва значущість інформації. Якщо предмети чи явища задовольняють потреби людини або полегшують їх задоволення, то в неї виникають позитивні емоції, якщо ні — негативні.Стенічні емоції підвищують життєдіяльність організму; астенічні пригнічують життєдіяльність, знижують енергію суб’єкта.Розрізняють прості (нижчі) та складні (вищі) емоції. Прості (нижчі) — переживання, пов’язані із задоволенням або незадоволенням фізіологічних потреб.Характерна ознака складних емоцій полягає у тому, що вони виникають у результаті усвідомлення об’єкта, що викликав їх, розуміння їх життєвого значення.Емоції можуть істотно впливати на процес діяльності. Переживання життєвого смислу явищ і властивостей світу, або емоцій, — необхідна передумова людської активності. Емоційні процеси забезпечують передусім енергетичну основу діяльності, є мотивами її. Емоції визначають якісну і кількісну характеристику поведінки. Вони також забезпечують селективність сприймання — вибір об’єктів середовища, які впливають на людину і мають для неї значення (рнс.8.1).Почуття — одна з основних форм переживання людиною свого ставлення до явищ дійсності. Вони більш стійкі і постійні порівняно з емоціями, що виникають у відповідь на конкретну ситуацію, тобто ситуативними. Структура почуття складається не лише з емоцій, а й з більш узагальненого ставлення людини, пов’язаного з розумінням, знанням. Тісний зв’язок почуттів з емоціями виявляється передусім у тому, що кожне почуття переживається і розкривається через конкретні емоції.Тварини не мають почуттів. Емоції, спільні для людей і тварин (страх, гнів, цікавість, сум тощо), мають якісну відмінність. У тварин виникнення емоцій пов’язане із задоволенням або незадоволенням конкретних біологічних потреб, з реалізацією інстинктивної сфери (інстинктів самозбереження, харчового, орієнтувального, продовження роду), тому вони обмежені і дуже бідні, тобто від людських емоцій вони відрізняються кількісно і якісно.
ответ: Смiх творiв П. Глазового спрямований проти рiзноманiтних вад та поганих людських звичок.
Чим подобаються менi байки сучасного письменника Павла Глазового?
Байки Павла Глазового дуже люблять у нашiй сiм'ï, а декiлька збiрок його гумористичних творiв у родиннiй бiблiотецi навiть видiленi окремо. Ми ïх часто читаємо, коли збираємося разом або коли до нас приходять гостi. Всi захоплено i весело слухають дотепнi вiршi, гуморески, пародiï, сатиричнi мiнiатюри, епiграми. Та менi найбiльше подобаються байки.
У них П. Глазовий використовує образи тварин, але за ними ми бачимо конкретних людей з вадами ïх поведiнки. У байках можна зустрiти ледарiв, бездарних "талантiв", невихованих "розумникiв", людей iз спотвореною мораллю та духовнiстю. Скiльки байок - стiльки й тем! Особисто менi дуже подобаються байки з циклу "Езопiвськi усмiшки", в яких подiï античного часу неначе перемiстилися на нашу украïнську землю.
Iнколи героями байок поета стають окремi речi ("Байка про табличку", "Причеп") або люди ("Тарас Бульба у Києвi", "Руськомовний депутат" та iншi). Їх не можна читати без смiху, але смiх цей - не заради смiху, бо ним Глазовий карає суспiльнi вади. Вiн хоче, щоб люди прагнули позбутися потворних рис. Байкар звертає нашу увагу на негативнi явища сучасного життя, за разом з ним поглузувати над ними i зробити власний висновок.
Глазовий часто закiнчує свою байку повчальною мораллю, а кожний читач або слухач прислухається до поради автора i обов'язково замислюється. Потiм вже нiколи не повториш у власному життi такий самий або схожий вчинок, бо над ним сам же й смiявся!
Менi подобається у байках П. Глазового все: i веселий смiх, i дотепнi висновки, i проста народна мова. Вони захоплюють уяву своïми кумедними ситуацiями i мудро вчать. Тому менi хочеться погодитися iз словами знаменитого гумориста:
Того, що в люди полетiло, Уже назад не заберуть.