Україна - то не звук і не просто слово,
Україна - серця гук, соловїна мова,
Україна - то земля, вкрита стиглим житом,
Що так сонячно сія під небесним німбом!
Україна - то сади, їх рясні щедроти,
То настояні меди у духмяних сотах!
Україна - то стіжки мов церковні зводи,
Україна - то стежки наших родоводів!
Україна - то Дніпро повен грай-водою,
Україна - то добро, творене тобою.
Україна - то отця мудрі настанови,
Україна - то серця, сповнені любовю!
Україна - то дитя на руках у мами,
То одвічні відкриття брам у світлі храми!
Україна - це і ти, це - і я, і всі ми
Осяванні з висоти Божими очима!
Україна - то не звук і не просто слово,
Україна - серця гук, соловїна мова,
Україна - то земля, вкрита стиглим житом,
Що так сонячно сія під небесним німбом!
Україна - то сади, їх рясні щедроти,
То настояні меди у духмяних сотах!
Україна - то стіжки мов церковні зводи,
Україна - то стежки наших родоводів!
Україна - то Дніпро повен грай-водою,
Україна - то добро, творене тобою.
Україна - то отця мудрі настанови,
Україна - то серця, сповнені любовю!
Україна - то дитя на руках у мами,
То одвічні відкриття брам у світлі храми!
Україна - це і ти, це - і я, і всі ми
Осяванні з висоти Божими очима!
Жили были дед да баба на ферме. Взяли они в долг у пасечника поросят и лошадей, да сами животные не были этим довольны. Баба с дедом не ухаживали за ними. Решили лошади предложить сбежать с фермы поросятам.
«Мы голодные, они даже не могут нас искупать!»-предложили лошади.
«Верно говорите, но куда же мы пойдём?»-спросили поросята.
«Айда обратно на ферму? Они даже не заметят нашего ухода»
Отправились они на ферму. И жили там долго и счастливо.