ответ:Так сложилась моя жизнь, что под старость я, успешный хирург, знаменитость, решил сменить место работы, жительства и купил имение под Киевом. Однажды, накануне Рождества, я шел домой с работы, но вечер был чудный, настроение праздничное, я даже купил подарки для детей знакомых, и я решил пройтись через парк.
Шагая по дорожке, покуривая, я увидел на скамейке мужчину, он был худой, одет не по погоде, в осеннее пальто. Я попросил разрешения присесть, он молча отодвинулся.
Будучи в прекрасном расположении духа я стал восхищаться погодой и обмолвился о подарках знакомым ребятишкам.
И вдруг он словно взорвался и стал говорить, что ему не до подарков, что у него голодные дети, у жены пропало молоко и так далее.
Тогда я строго попросил его изложить ситуацию, что случилась в его семье, но очень кратко.
И он поведал, что после того, как переболел, его место, где он работал занял другой человек и теперь он никак не может устроиться на работу.
Семья осталась без денег, недавно умерла одна из дочерей, сейчас тяжело более вторая, семилетняя Машутка, а у жены пропало молоко и грудная дочь совершенно голодная. Детям нечего есть, они вынуждены переехать в комнату в сыром подвале и он уже подумал о том, что бы покончить с собой. Я увидел, что этот человек был в полном отчаянии.
Я встал и потребовал отвести его к нему домой.
Когда мы вошли, его жена, изнеможденная худая женщина, лежала рядом с больной девочкой, а старшие мальчишки со слезами на глазах хлебали пустой борщ.
Осмотрев девочку, я отправил отца в аптеку за лекарством, а ещё за продуктами. Заставил мальчишек растопить печь, дав денег на дрова, лекарства и на житье. А ещё посоветовал завтра обратиться к моему знакомому доктору, которого собирался предупредить.
Когда я уходил, хозяин, его фамилия была Мерцалов, спросил за кого молиться, как меня зовут. Но я лишь пожелал им , что бы следующий год был для них более снисходительным, чем и ещё посоветовал никогда не отчаиваться и ушел. И я верю, что в этой семье все наладилось, что дети поправились, а хозяин нашел работу и они воспитали хороших детей
Объяснение:
дай
Маленький принц уособлює в казці ті людські якості, які складають сенс і зміст людського життя. У нього добре серце, розумний погляд на світ. Малюк працьовитий, постійний у своїх прихильностях, позбавлений будь-яких агресивних або жадібних прагнень. З розповідей Малюка ми дізнаємося про його маленьку планету і про його мандрівки із птахами по інших світах. На різних планетах Малюк бачив багатьох людей, що присвятили своє життя нерозумним цілям. Це король, що «править» світом, ніким не управляючи, честолюбець, зачарований своїм марнославством, гіркий п’яниця, «ділова людина», зайнята безглуздим підрахунком зірок.
На Землі, куди потрапив Малюк, таких людей було дуже багато (сто одинадцять королів!). Життя дорослих людей взагалі здається Малюку нерозумним. Адже покликання людини — лише в безкорисливій любові до тих, кому ти потрібний. Так, Малюк любить вирощену ним квітку троянди. Він навчився приручати звірів. Цьому навчив його Лис, що, виявляється, хотів, щоб його приручили. Малюк легко заводить друзів, чесно виконує обов’язки, покладені на людину життям. Життя дане людині, щоб прожити його з іншими людьми, прожити недаремно — така мораль казки «Маленький принц».
У фіналі казки з’являється мотив смерті. До цієї теми, до якої часто й по-різному звертаються сучасні закордонні письменники, поети, драматурги, Екзюпері підійшов по-своєму. Смерть неминуча, — міркує Маленький принц. Але чи можна вважати, що смерть позбавляє людське життя сенсу? Маленький принц так не думає. Він змушує людину примиритися з неминучістю смерті й запевняє льотчика, що інакше йому, Малюку, ніяк не повернутися на свою планету.
Хоча тут, у казці, знову з’являється релігійний мотив, безсмертя душі, про яке говорить Екзюпері, трактується не в релігійному контексті. Екзюпері протиставляє своє ставлення до життя й смерті песимістичній й нігілістичній філософії, що позбавляє сенсу людське життя.
Объяснение: