"Синяя птица" — пьеса Мориса Метерлинка в форме детской сказки, написанная в 1908 году.
Написана в двух вариантах: для детей (в 10 актах) и в оригинальном варианте(в 6 актах).
Пьеса проникнута глубокой идеей автора «быть смелым, чтобы видеть скрытое».
В ночь под Рождество мальчика и девочку Тильтиль и Митиль посещает Фея Берилюна. Внучка Феи больна и её может только Синяя птица.
Благодаря волшебному подарку Феи дети получают возможность видеть душу вещей.
Неживые предметы Часы, Огонь, Вода, Хлеб преображаются в живых существ со своим характером.
Все вместе они отправляются в опасное путешествие за сказочной Синей птицей.
возможность видеть душу вещей и понимать природу поступков- это главное
какие дествующие лица:
Мать Тиль.Тильтиль.Митиль.Фея.
Души Часов. Хлеб. Огонь.
Пес.
Кошка.
Вода.Молоко.Сахар Душа Света.
Отец Тиль.
Бабушка Тиль.
Дедушка Тиль
Пьеро.Робер.Жан.Мадлена.Пьеретта.Полина.Рикетта.
Ночь.
Сон.
Смерть.
Призраки.
Насморк.
Духи Тьмы. Ужасы.
Звезды.
Дух Дуба.Дух Бука.Дух Вяза.Дух Тополя.Дух Сосны.Дух Кипариса.Дух Липы.
Дух Каштана.Дух Березы.Дух Ивы.Дух Дубка.Кролик.Дух Плюща.
Конь.
Бык.
Вол.
Корова.
Волк.
Баран.
Свинья.
Петух.
Коза.
Осел.
Медведь.
Тучные Блаженства.Самое Тучное Блаженство.
Рабыни.Великие Радости.
Детские Блаженства.Домашние Блаженства.
Лазоревые Дети.Хранительницы Детей.Король Девяти Планет.
Время.
Соседка Берленго.Ее внучка.
Відповідь:
Гоме́р - легендарний давньогрецький поет, якого вважають автором «Іліади» та «Одіссеї», двох славетних грецьких епічних поем, що започаткували європейську літературу. В «Одіссеї» міститься перше у писемних джерелах повідомлення, що стосується найдавнішого населення на території України — кіммерійців[3]. В античності Гомеру приписувалося авторство й інших творів (див. кіклічні поеми; від деяких з них збереглися фрагменти). Сукупність проблем, пов'язаних з особою Гомера і його відношенням до «Іліади» та «Одіссеї», про час виникнення, склад і взаємозв'язок окремих частин цих поем становлять знамените не тільки в порівняльному літературознавстві, а й у всій науці про античний світ «Гомерівське питання». Вважається національним народним героєм Греції[
Практично в усі періоди європейської літератури «Іліада» та «Одіссея» розглядалися як вершина епічної поезії. З цим погоджувалися і критики, і поети. За зразок першої половини «Енеїди» Вергілій взяв «Одіссею», а другої половини — «Іліаду». Тому письменники, що жили після Вергілія, і були мало знайомі з Гомером, самі того не усвідомлюючи, сприймали давньогрецького поета за посередництвом Вергілія. Горацій ставить Гомера вище всіх інших епічних авторів. У своєму надзвичайно впливовому творі «Мистецтво поезії» він звеличує майстерність Гомера у викладі, побудові сюжету й образів героїв. Саме Горацій, відштовхуючись від «Одіссеї», пустив у загальний обіг принцип, що епос варто починати посередині дії. Навіть у ті часи, коли грецька мова була на Заході практично невідомою, Гомера продовжували шанувати (див. Данте Аліг'єрі).
Епічні автори доби Відродження і пізніших періодів європейської літератури діяли, оглядаючись на Гомера. У порівняно недавні часи, особливо у зв'язку з пошаною романтиків до грецької культури на початку XIX століття, багато ліриків і прозаїків надихалися поемами Гомера і черпали з них матеріал для творчості. Настільки різні і по техніці, і стосовно традиції автори, як Альфред Теннісон і Джеймс Джойс, написали на тему «Одіссеї» свої твори. Однак у період з XVI по XVIII століття більший інтерес виклика́ла політична по темі «Іліада», що знайшло відображення у Вільяма Шекспіра й Жана Расіна. Серед античних авторів, що випробували на собі вплив Гомера, можна назвати Піндара, Есхіла, Софокла, Евріпіда, Квінта Еннія, Овідія, Плутарха, серед пізніших Педро Кальдерона, Джона Драйдена, Джамбаттіста Віко, Йоганна Вольфганга Ґете, Джованні Пасколі і Жана Жироду. Цей вплив існує і понині. Новогрецький поет Н. Казандзакіс склав до «Одіссеї» величезне продовження на 33 333 рядки. Практично щороку з'являються значні твори в руслі неогомерівської традиції.