Цитатна характеристика Фрідріха:
« Він до того бридко кашляв, до того був худий, гнилозубий і брудний» (про зовнішній вигляд)
«Фрідріх робив тільки прикраси зі шматочків цегли — сонця і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху, так що самотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували.» (про те, що він робив, коли вже тяжко захворів та не міг зводити будинок, це характеризує його, як хорошу людину — він нічого не руйнував, навпроти, будував)
« Одного ранку його знайшли під стіною барака, де він стояв спиною до людей, понуривши голову.
...
Коли зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в ньому тіла.» (про самогубство Фрідріха через хворобу, можливо, через розуміння, що йому просто вже ніколи не побачити дому, що він помре раніше від тяжкого недугу)
«...коли він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок» (виходить, він не ненавидів дітей, напроти, товаришував з ними, поводився приязно)
« У Фрідріха теж була фотокартка двох дівчаток у білих сукенках і білих черевичках, він не раз нам тикав ту дивовижу» (У Фрідріха була сім‘я — дочки, можливо, дружина)
«Коли вибили цеглину, вийняли з отвору рукавицю. В рукавиці лежала фотокартка двох дівчаток у білих сукенках.» (Він любив своїх дівчаток та зберіг їх фотокарточку»
«Ми любили ціляти в нього грудками»
«...що ми не могли його не дражнити»
« А коли німців повели у барак, ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці» (про лихе ставлення дітей до Фрідріха, якусь їх жорсткость до нього).
В «Зимнем утре» А.С. Пушкин талантливо и доподлинно описывает русскую природу, своеобразие ее зимней погоды. В начале стихотворения поэт ведет разговор с девушкой, пробуждая ее к новому дню. Обращением «друг прелестный», «красавица» он показывает уважение и трепетное отношение к героине. Она является активным действующим лицом стихотворения – она пробуждается, «печальная сидела», глядит в окно и готова поехать кататься в санях по морозной свежести.
В небольшой части стихотворения уделяется внимание прежнему вечеру с его вьюгой, мглой, мраком, пробуждающему печальные думы. Затем идет описание прекрасного спокойного чистого дня. На противопоставлении явственнее видны преимущества утра перед ночью. Утром лирический герой испытывает прилив сил, бодрость, восторг и влюбленность.