Цього року, приїхавши до дідуся рано вранці, ми поснідали й одразу вирушили до лісової гущавини. Там ростуть ялини, сосни, могутні дуби та інші дерева.
День видався чудовий. Під соснами було прохолодно, пахло смолою і молодими березовими листочками. Біля коренів дерев бігали мурашки. Тут росли ніжні конвалії. Їх білі, чисті, пахучі квіти були схожі на дзвіночки й полонили чудовим ароматом.
Ми нарвали додому великий букет конвалій та пішли далі. Проходячи крізь лісову гущавину, побачили в густій траві їжакову родину. Коли ми наблизилися, їжачиха і маленькі їжачки завбачливо згорнулися в клубок. На тлі трави чотири клубочки виглядали майже непомітно, і ми вирішили їх не турбувати.
Хаща була дуже густою, тому ми насилу вибралися на узлісся. Там був невеличкий струмок. Пити з нього ми не стали, але із задоволенням постояли в прохолодній блискучій воді. Неподалік брат помітив на старому пні невеликого вужа. Ми хотіли його впіймати, але вуж швидко заповз під лежачий поруч камінь. Мабуть, там була нора.
ответ: Солженицын в своём творчестве поднимает различные проблемы, ему интересны все стороны жизни. Многие произведения автобиографичны. В произведении «Матрёнин двор» Игнатьич списан с автора, а «Один день Ивана Денисовича» Александр Исаевич задумал, когда находился на общих работах в Экибастузском особом лагере. Так что Александр Исаевич описывает проблемы, которые он сам пережил, то и заставляет читателей проникнуться таким чувством к его произведениям. Читая его рассказы и повести мы представляем себя на месте главных героев, вникаем в их проблемы, ищем решения, которые изменят нашу жизнь, знакомимся с новыми людьми